Ватутіне (село)
село Ватутіне | |
---|---|
Станція Ордівка | |
Країна | Україна |
Область | Харківська область |
Район | Харківський район |
Рада | Ватутінська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA63120170070080947 |
Облікова картка | Ватутіне |
Основні дані | |
Населення | 1273 |
Площа | 0,56 км² |
Густота населення | 2273,21 осіб/км² |
Поштовий індекс | 63212 |
Телефонний код | +380 5740 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°46′42″ пн. ш. 35°58′7″ сх. д. / 49.77833° пн. ш. 35.96861° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
107 м |
Водойми | Мжа |
Місцева влада | |
Адреса ради | 63212, Харківська обл., Нововодолазький р-н, с. Ватутіне, вул. Центральна, 8 |
Сільський голова | Джусь Федір Андрійович |
Карта | |
Мапа | |
Вату́тіне — село в Україні, у Нововодолазькому районі Харківської області. Населення становить 1273 осіб. Орган місцевого самоврядування— Ватутінська сільська рада.
Географія
Село Ватутіне знаходиться на відстані 2 км від правого берега річки Мжа в місці впадання в неї річки Вільхуватка. Від річки село відділяє лісовий масив. Вище за течією примикає село Вільхуватка, нижче за течією на відстані 2 км розташоване селище Селекційне (Харківський район), на протилежному березі — село Рокитне. До села примикає село Кринички (Харківський район). Через село проходять дві залізничні гілки, найближчі станції Ордівка, 8 км і Єзерська. Поруч проходить автомобільна дорога М18 (E108).
Історія
Селище Ватутіне віднесене до категорії сіл згідно з рішенням Харківської обласної ради від 27 березня 2009 року[1].
На початку 2019 року Харківським апеляційним господарським судом за клопотанням обласної прокуратури було повернуто у державну власність 1/5 цілісного майнового комплексу колишньої хлібної бази № 84, яка була незаконно приватизована, оскільки належить до переліку об'єктів, які не підпадають під приватизацію[2].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення селища становила 1954 особи, з яких 920 чоловіків та 1034 жінки[3].
За переписом населення України 2001 року в селищі мешкало 1270 осіб[4].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 89,63 % |
російська | 9,82 % |
вірменська | 0,16 % |
білоруська | 0,08 % |
інші | 0,31 % |
Економіка
- Навчальний центр Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту.
- Акціонерне сільськогосподарське підприємство «Вільхуватка».
- Приватна фірма «ПОЛЮС-95».
- Агрофірма «Україна нова» (колишня хлібна база № 84)
Об'єкти соціальної сфери
- Дитячий садок.
- Музична школа
- Школа.
- Сільська лікарська амбулаторія
Примітки
- ↑ Рішення обласної ради[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Под Харьковом незаконно приватизировали элеватор. Status quo. 6 березня 2019. Процитовано 28 квітня 2019. (рос.)
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |