Міагра рудовола
Міагра рудовола | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Рудовола міагра (самець)
Рудовола міагра (самичка)
| ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Myiagra vanikorensis (Quoy & Gaimard, 1832)[2] | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Platyrhynchos vanikorensis | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Міа́гра рудовола[3] (Myiagra vanikorensis) — вид горобцеподібних птахів родини монархових (Monarchidae). Мешкає на Фіджі та на Соломонових Островах.
Опис
Довжина птаха становить 13 см, вага 13 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова, горло, верхня частина тіла, крила і хвіст темно-чорні з синюватим відтінком, нижня частина тіла рудувата, гузка біла. У самичок верхня частина тіла темно-сіра, нижня частина тіла рудувата, горло рудувате. У самців — представників підвиду M. v. kandavensis нижня частина тіла оранжевав, а у самичок — представниць підвиду M. v. dorsalis горло білувате. Молоді птахи схожі на самичок, на крилах у них білі смуги. Рудоволі міагри мають великий, дещо гачкуватий чорний дзьоб і чорні лапи.
Підвиди
Виділяють п'ять підвидів:[4]
- M. v. vanikorensis (Quoy & Gaimard, 1832) — острів Ванікоро;
- M. v. rufiventris Elliot, DG, 1859 — північні, центральні і південні фіджійські острови;
- M. v. kandavensis Mayr, 1933 — острови Мбенґа[en], Ватулеле[en] і Кандаву[en] (південний захід Фіджі);
- M. v. dorsalis Mayr, 1933 — північні острови Лау[en] та острови Моала[en] (схід Фіджі);
- M. v. townsendi Wetmore, 1919 — південні острови Лау[en].
Поширення і екологія
Рудоволі міагри мешкають на Фіджі, а також на острові Ванікоро в архіпелазі Санта-Крус. Вони живуть в рівнинних тропічних лісах, в парках, садах і лісових масивах.
Поведінка
Рудоволі міагри харчуються переважно комахами, яких ловлять в польоті або шукають на нижній стороні листя. Також вони їдять дрібні плоди і невеликих хребетних тварин. На Фіджі рудоволі мігри гніздяться з вересня по лютий. Гнізда чашоподібні, зроблені з рослинних волокон, стебел і корінців, утеплені шерстю зсередини і лишайниками та листям зовні. Вони розміщуються на деревах, прикріплюються до горизонтально розташованих гілок. В кладці 1-2 рожевуватих яйця. Рудоволі міагри часто стають жертвами сапсанів і фіджійських яструбів.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Myiagra vanikorensis.
- ↑ Quoy, Jean; Gaimard, Joseph Paul (1830). Dumont d'Urville, Jules (ред.). Voyage de la corvette l'Astrolabe : exécuté par ordre du roi, pendant les années 1826-1827-1828-1829: Zoologie (фр.). Т. Volume 1. Paris: J. Tastu. с. 183.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Monarchs. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 17 September 2021.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |