Мій батько і мій син

Мій батько і мій син
тур. Babam ve Oğlum
Жанр	драма
Режисер	Чаган Ирмак
Продюсер	Şükrü Avşar
Сценарист	Чаган Ирмак
У головних ролях	Фікрет Кушкан, Четін Текіндор, Хюмейра Акбай
Композитор	Evanthia Reboutsikad
Музика	Евантія Ребутсіка
Кінокомпанія	Avşar Film
Дистриб'ютор	Özen Film
Тривалість	108 мін.
Мова	турецька
Країна	Туреччина
Рік	2005
Дата виходу	18 листопада 2005
Кошторис	1.400.000 $
Касові збори	25.470.085 TL
IMDb	ID 0476735

Мій батько і мій син (тур. Babam ve Oğlum) — фільм турецького режисера Чагана Ирмака, знятий 2005 року, один з найбільш касових фільмів в історії турецького кінематографа. На 19 серпня 2021 року фільм займав 177-у позицію у списку 250 кращих фільмів за версією IMDb

Сюжет

Молода людина по імені Садик (Фікрет Кушкан) покидає рідне село на узбережжі Егейського моря, щоб вивчати журналістику у Стамбульському університеті. Його батько, Хюсейн (Четін Текіндор) незадоволений вибором сина, і хоче, щоб він вчився на агротехніка, щоб згодом керувати сімейною фермою. В університеті Садик вступає в ліве екстремістське угруповання; дізнавшись про це, Хюсейн відрікається від нього.

Рано вранці 12 вересня 1980 року у вагітної дружини Садика починаються перейми. В пошуках людей, які могли б допомогти їй дійти до лікарні, вони виходять на вулицю, але нікого не зустрічають — через військовий переворот в місті оголошено комендантську годину. В міському парку дружина Садика народжує сина і незабаром помирає. Дитина отримує ім'я Деніз — можливо, в честь кумира турецької лівої молоді Деніза Гезміша.

Військові заарештовують Садика через його політичну діяльність. На допиті його катують, і незабаром засуджують до трьох років позбавлення волі. Після виходу на волю він дізнається, що скоро помре — за роки, проведені у в'язниці, його здоров'я сильно підірвано. Дізнавшись про швидку смерть, він, разом з сином, повертається до ферми матері і батька — останній відмовляється розмовляти з ним і після повернення. Для Деніза, хлопчика, зануреного в чарівний світ коміксів, переїзд на ферму повністю міняє всю картину світу. Він знайомиться зі своєю бабусею (Хюмейра Акбай), трактористкою і радіоаматором-короткохвильником, з тіткою Ханіфе (Бінур Кайя), руки якої від зап'ясть до плечей покриті браслетами, і дещо наївним дядьком Салімом (Йеткін Дікінджилер).

Садику і Хюсейну вдається помиритися один з одним. Також Садик зустрічається зі своїми старими друзями і першою любов'ю, що одружена на іншому і має двох дітей. У фіналі фільму хвороба бере своє, і Садик вмирає; Хюсейн і його дружина беруть Деніза під свою опіку.

В ролях

• Фікрет Кушкан — Садик;
• Четін Текіндор — Хюсейн;
• Хюмейра Акбай — дружина Хюсейна;
• Йеткін Дікінджилер — Салім;
• Бінур Кайя — Ханіфе;
• Шеріф Сезер;
• Йозґе Йозберк;
• Еґе Танман;
• Ердал Тосун;
• Нерґіс Чоракчі;
• Махмут Ґйоркйоз;
• Халіт Ергенч;
• Мехмет Канбеґ;
• Туба Бюйюкюстюн — Айсун.

Нагороди

• Міжнародний стамбульський кінофестиваль — 2006:
  • Кращий фільм;
  • Кращий актор (Фікрет Кушкан);
  • Краща жіноча роль (Шеріф Сезер).
• 38-а Премія Асоціації кінокритиків Туреччини — 2005:
  • Кращий фільм;
  • Кращий режисер (Чаган Ирмак);
  • Кращий сценарій (Чаган Ирмак);
  • Краща актриса (Хюмейра Акбай);
  • Кращий актор (Четін Текіндор);
  • Краща актриса другого плану (Шеріф Сезер).
• World Soundtrack Awards 2006:
  • Відкриття року (Евантія Ребутсіка).

Посилання

• Мій батько і мій син на сайті IMDb (англ.)