Екстремізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Екстремі́зм (від фр. extremisme, лат. extremus — крайній) — прихильність крайнім поглядам і, особливо, методам, діям, заходам у політиці. Серед таких методів можна відзначити провокацію заворушень, громадянську непокору, терористичні акції, методи партизанської війни. Найбільш радикально налаштовані екстремісти часто заперечують в принципі будь-які компроміси, переговори, угоди.

Зростанню екстремізму зазвичай сприяють: соціально-економічні кризи, різке падіння життєвого рівня основної маси населення, тоталітарний політичний режим з придушенням владою опозиції, переслідуванням інакомислення. В таких ситуаціях крайні заходи можуть стати для деяких осіб та організацій єдиною можливістю реально вплинути на ситуацію, особливо якщо складається революційна ситуація чи держава охоплена тривалою громадянською війною — можна говорити про «вимушений екстремізм».

Див. також[ред.ред. код]

Література та посилання[ред.ред. код]

  • С. Брехаря. Екстремізм політичний // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.238 ISBN 978-966-611-818-2
  • Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х. : Право, 2015
  • Екстремізм //ЕСУ
  • Борисов С. В. Преступления экстремистской направленности: проблемы законодательства, теории и практики: Монография. — М.: Международный юридический институт, 2010. — 256 с. [1]

Посилання[ред.ред. код]

  • Екстремізм // Політологічна енциклопедія : навч. посібник : у 9 т. / А. О. Карасевич, Л. С. Шачковська. — Умань : ФОП Жовтий О. О., 2016. — Т. 2 : Г...Є. — С. 420-422. — 560 с.