Базилевський Володимир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:28, 20 січня 2022, створена Venzz (обговорення | внесок) (Скасовано останнє редагування (95.133.30.121) і відновлено версію 27995329 MaryankoBot: Пріоритет над більш вужчими категоріями)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Базилевський
Загальна інформація
Народження19 червня 1903(1903-06-19)
с.Батьки, Полтавська губернія, Російська імперія, нині Зіньківський район Полтавська область
Смерть22 грудня 1997(1997-12-22) (94 роки)
Нью-Йорк, США
ГромадянствоСША США
Служіння в церкві

Володи́мир Базиле́вський (19 червня 1903, с.Батьки, Полтавська губернія, Російська імперія, нині Зіньківський район Полтавська область, Україна Україна — 22 грудня 1997, Нью-Йорк, США) — церковний діяч української діаспори у США. Настоятель православного кафедрального собору в Нью-Йорку (1976—1997). Голова Ділового комітету полтавського земляцтва в Нью-Йорку.

Біографія

Володимир Базилевський народився в сім'ї священика та вчительки. Дід і прадід були священиками в селі Свиридівка (нині Лохвицького району Полтавської області). Батька заарештували та вислали до Сибіру із села Човно-Федорівка Зіньківського району.

Базилевський закінчив Полтавське духовне училище та два класи духовної семінарії. Два роки навчався в Полтавському інституті народної освіти. Виключили з третього курсу як сина священнослужителя. Ховаючись від переслідувань, деякий час учителював, а потім у Харкові закінчив курси креслярів-конструкторів. Працював в інституті проектування сільськогосподарського будівництва.

1943 року емігрував до Австрії. В повоєнний час жив у таборі Ді-Пі в Західній Німеччині, доки 1950 року не переїхав до США.

У Нью-Йорку працював креслярем і дизайнером. Вийшовши 1969 року на пенсію, прийняв священицький сан. Спершу був настоятелем церкви святої Покрови, а від 1976 року й до смерті — настоятелем кафедрального собору св.Володимира у Нью-Йорку.

Удостоєний золотого наперсного хреста, сану митрофорного протоієрея та протопресвітера.

Улітку 1994 року відвідав Україну і побував на місцях життя своїх батьків і свого дитинства та навчання. Про це розповів у репортажі «Подорож по Полтавщині» у газеті «Полтавське земляцтво» (Нью-Йорк, 1994, число 7).

У Нью-Йорку очолював Діловий комітет полтавського земляцтва. 1995 року вітав у своїй катедрі Президента України Леоніда Кучму.

Помер 22 грудня 1997 року в Нью-Йорку. Поховоно на православному цвитарі Саут-Баунд-Бруку, Нью-Джерсі.

Література

  • Лиман Л. Ювілей заслуженого Пастиря // Батьківщина. — 1993. — Число 11—12 (листопад — грудень). — С. 11.
  • Св. п. о. Протопресвітер Володимир Базилевський // Українське православне слово. — 1998. — 4 лютого.

Посилання