Ернст Любіч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Любич.
Ернст Любич
нім. Ernst Lubitsch
Зображення
Зображення
Дата народження29 січня 1892(1892-01-29)
Місце народженняБерлін, Німецька імперія
Дата смерті30 листопада 1947(1947-11-30) (55 років)
Місце смерті
Голлівуд, Лос-Анджелес, США
ПохованняФорест-Лаун
ГромадянствоНімецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Професіярежисер, актор
Кар'єра1914 — 1947
ЗакладУніверситет Південної Каліфорнії
Нагороди«Оскар» (1946)
IMDbID 523932
lubitsch.com
CMNS: Ернст Любіч у Вікісховищі

Ернст Любич (нім. Ernst Lubitsch; 29 січня 1892, Берлін — 30 листопада 1947, Лос-Анджелес) — німецький та американський кінорежисер, актор, сценарист, продюсер.

Біографія та творчість

Народився 29 січня 1892 в Берліні в сім'ї процвітаючого фабриканта одягу Симона (Сімхи) Любича та його дружини Анні Лінденштадт. У 1899—1902 роках відвідував початкову школу, потім гімназію. У 1908 році почав навчання у текстильній крамниці на Кенігштрассе псля чого працював бухгалтером в конторі свого батька. Познайомився з актором Віктором Арнольдом і став його учнем. Послідували перші виступи в кабаре. В 1911—1913 роках Любич грав в театрі Рейнхардта. У 1913 році дебютував в кіно як актор, граючи невеликі ролі в короткометражних комедіях («Гордість фірми», «Фірма одружується», 1914), і незабаром набув значної популярності як виконавець ролі незграбного єврея на ім'я Мейєр в цілій серії «комедії ляпасів». У 1915 році зайнявся режисурою, продовжуючи зніматись, а починаючи з 1919 повністю полишив акторську ка'єру, віддавши первагу режисерській роботі. У 1918 році почалася його співпраця з Полою Негрі і Емілем Яннінгсом. До 1922 року зняв ряд фільмів, які користувалися великим успіхом у глядача: «Мадам Дюбаррі», «Принцеса устриць», «Дружина фараона» і «Полум'я».

У грудні 1922 року разом з Полою Негрі поїхав до Голлівуду, де поставив фільм «Розіта» з Мері Пікфорд. Фільм не був успішим, після чого Любич уникав роботи з відоми зірками кіно, віддаючи перевагу маловідомим, що легко піддавалися режисерському впливу.

Перший успіх у США Любичу приніс фільм «Шлюбне коло», комедія про холостяка-бонвівана[К 1], що виявився залученим у два шлюби одночасно. Після гучного успіх цієї стрічки у публіки, Любич створює за його зразком в другій половині 20-х років цілу низку салонових комедій: «Три жінки» (1924), «Заборонений рай» (1924) та ін., що зетвердило його репутацію режисера в Голлівуді.

З появою звуку в кіно Любич стає одним з перших американських режисерів, що зуміли знайти справжню кінематографічну форму для перенесення на екран ряду бродвейських музичних комедій і створює серію кінооперет («Любовний парад», 1929; «Монте-Карло», 1930; «Весела вдова», 1934), в більшості з яких співали Моріс Шевальє і Джанет Мак-Доналд.

За більш ніж 30 років роботи в німецькому і американському кінематографі Любич поставив понад 50 стрічок. У 1946 році він був удостоєний спеціального «Оскара» за вклад в кінематограф.

Любич помер 30 листопада 1947 в Голлівуді від інфаркта на зйомках фільму «Ця леді в горностаєві» (стрічку завершив Отто Премінгер).

Фільмографія

Фільми, поставлені Ерстом Любичем у Німеччині
Рік Назва українською Оригінальна назва
1915 Цукор і кориця Zucker und Zimt
1915 Фрейлейн — Мильна піна Fräulein Seifenschaum
1915 Його єдиний пацієнт Sein einziger Patient
1915 Крафтмайєр Kraftmeyer
1915 Останній костюм Der letzte Anzug
1915 Сліпа корова Blindekuh
1916 Коли я був мертвим Als ich tot war
1916 Взуттєвий салон «Пінкус» Schuhpalas Pinkus
1916 Смешанный женский хор Der gemischte Frauenchor
1916 Прекрасний подарунок Das schönste Geschenk
1916 Товариство з обмеженою відповідальністю — тенор Der G.m.b.H — Tenor
1916 Новий ніс Die neue Nase
1917 Король Голландер Käsekönig Holländer
1917 Король блуз Der Blusenkönig
1917 Щоденник Оссі Ossi's Tagebuch
1917 Якщо четверо зроблять одне і те ж Wеnn vier dasselbe tun
1917 Весела в'язниця Das fidele Gefängnis
1917 Принц Самі Prinz Sami
1918 Дівчина з балету Das Mäedel vom Ballet
1918 Не хочу бути чоловіком Ich möchte kdn Mann sein
1918 Історія з горщиком троянд Der Fall Rosentopf
1918 Очі мумії Ма Die Augender Mumie Ma
1918 Кармен Carmen
1918 Мейєр з Берліна Meyer aus Berlin
1919 Моя дружина, кіноакторка Meine Frau, die Filmschauspielerin
1919 Принцеса устриць Die Austernprinzessin
1919 Сп'яніння Rausch
1919 Мадам Дюбаррі Madame Dubarry
1919 Лялька Puppe
1920 Доньки Колхізела Kohlhiesels Töchter
1920 Ромео та Джулія в снігах Romeo und Julia im Schnee
1920 Сумурун Sumurun
1920 Анна Болейн Anna Boleyn
1921 Гірська кішка Die Bergkatze
1921 Дружина фараона Das Weibdes Pharao
1923 Полум'я Die Flamme
Фільми, поставлені Ерстом Любичем у США
Рік Назва українською Оригінальна назва
1923 Розіта Rosita
1924 Шлюбне коло The Marriage Circle
1924 Три жінки Three Women
1924 Заборонений рай Forbidden Paradise
1925 Цілуй мене знову Kiss Me Again
1925 Bіяло леді Віндермеєр Lady Windermere's Fan
1926 Це Париж So This Is Paris
1927 Принц-студент у Старому Гейдельберзі The Student-Prince in Old Heidelberg
1928 Патріот The Patriot
1929 Вічне кохання Eternal Eove
1929 Парад кохання The Love Parade
1930 Монте-Карло Monte Carlo
1930 Парамаунт на параді Paramount on Parade
1931 Усміхнений лейтенант The Smiling Lieutenant
1931 Людина, що прогнала свою совість Der Mann, der sein Gewissentrieb
1932 Неприємності у раю Trouble in Paradise[2]
1932 Якби у мене був мільйон If I Had Million
1932 Одна година з тобою One Hour with You
1933 План життя Design for Living
1934 Весела вдова The Merry Widow
1937 Ангел Angel
1938 Восьма дружина Синьої Бороди Bluebeard's Eighth Wife
1939 Ніночка Ninotchka[2]
1940 Крамниця за рогом The Shop around the Corner
1941 Це невизначене почуття That Uncertain Feeling
1942 Бути чи не бути То Be or Not to Be[2]
1942 Небеса можуть почекати Heaven Can Wait
1946 Клуні Браун Cluny Brown
1948 Ця леді в горностаї That Lady in Ermine

Факти

  • З 1957 року щорічно присуджується премія, названа на честь Ернста Любича.

Джерела

  • М.М. Черненко (составитель). Режиссерская энциклопедия. Кино Европы / Г.Н. Компаниченко. — М. : Научно-исследовательский институт киноискусства, 2002. — С. 107-109. — ISBN 5-85646-077-4.(рос.)
  • НИИК МКРФ, редактор Е.Н. Карцева. «Режиссёрская энциклопедия. Кино США». — М. : Материк, 2002. — С. 93-94. — ISBN 5-85646-096-0.(рос.)

Коментарі

  1. ↑ Людина, що живе весело і безтурботно, собі на втіху[1].

Примітки

  1. ↑ Бонвіван: Словник іншомовних слів
  2. ↑ а б в 100 найкращих комедій в історії кіно BBC

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ернст_Любіч&oldid=34357112