Координати: 48°49′5″ пн. ш. 32°48′32″ сх. д. / 48.81806° пн. ш. 32.80889° сх. д. / 48.81806; 32.80889

Макариха (Кропивницький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 18 лютого 2022, заснована на цій версії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Макариха.
село Макариха
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район Кропивницький район
Тер. громада Дмитрівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA35040090090035423
Облікова картка Макариха 
Основні дані
Засноване 1835
Населення 567
Площа 1,5 км²
Густота населення 378 осіб/км²
Поштовий індекс 27427
Телефонний код +380 5233
Географічні дані
Географічні координати 48°49′5″ пн. ш. 32°48′32″ сх. д. / 48.81806° пн. ш. 32.80889° сх. д. / 48.81806; 32.80889
Середня висота
над рівнем моря 		126 м
Водойми річки: Жива, Макариха
Місцева влада
Карта
Макариха. Карта розташування: Україна
Макариха
Макариха
Макариха. Карта розташування: Кіровоградська область
Макариха
Макариха
Мапа
Мапа

CMNS: Макариха у Вікісховищі

Макари́ха — село в Україні, у Дмитрівська сільській громаді Кропивницького району Кіровоградської області. Населення становить 567 осіб. Орган місцевого самоврядування — Макариської сільської ради.

Географія

У селі річка Макариха впадає у річку Живу.

Історія

Початок селищу напевно поклав хутір для утримання худоби миргородського полковника Василя Капніста, закладений у жовтні 1743. Станом на 1886 рік у містечку Макариської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії, мешкала 371 особа, налічувалось 60 дворових господарств, існували православна церква та церковно-приходська школа, відкрита у 1862 році[1][2].

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 207 жителів села[3].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 652 особи, з яких 302 чоловіки та 350 жінок.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 567 осіб.[5]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 97,18 %
російська 1,76 %
вірменська 0,71 %
молдовська 0,35 %

Див. також

Примітки

  1. ↑ Інгульський степ. Збірник / Упорядник В.А. Сердюк. – К.: Ярославів Вал, 2019. – 500 с.
  2. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. ↑ Макариха. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
  4. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Макариха_(Кропивницький_район)&oldid=34357445