Нагнибіда Іван Лукич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Лукич Нагнибіда
 Підполковник
Загальна інформація
Народження27 серпня 1896(1896-08-27)
Кременчук
Смерть8 червня 1967(1967-06-08) (70 років)
Ньюарк
ПохованняЦвинтар святого Андрія
Військова служба
Приналежність УНР
Війни / битвиПерша світова війна
Українсько-радянська війна
Командування
секретар начальника Генерального штабу УНР.
Нагороди та відзнаки
Хрест Симона Петлюри
Хрест Симона Петлюри
«Воєнний хрест» (УНР)
«Воєнний хрест» (УНР)

Іван Лукич Нагнибіда (27 серпня 1896 — 8 червня 1967) — полковник Армії УНР.

Біографія

Народився у м. Кременчук. Закінчив 2-гу Харківську гімназію.

На службі в РІА

Закінчив 2-гу Московську школу прапорщиків (1915). У складі 6-го стрілецького полку брав участь у Першій світовій війні. Останнє звання у російській армії — штабс-капітан.

На службі УНР

З 09.12.1917 р. — командир сотні 121-ю пішою Пензенського полку військ Центральної Ради. Закінчив Інструкторську школу старшин, з 1 травня 1918 р. — сотенний командир Одеської інструкторської школи старшин.

З 9 вересня 1918 р. — командир сотні 39-го пішого Харківського полку Армії Української Держави. З 10 січня 1919 р. — помічник командира 9-го Дієвого корпусу Дієвої армії УНР, з 5 липня 1919 р. — вартовий старшина Головного управління Генерального штабу УНР. 3 2 січня 1920 р. — штаб-старшина для доручень при начальнику постачання Армії УНР, з 17 листопада 1921 р. — секретар начальника Генерального штабу УНР.

3 1923 р. мешкав на еміграції у Лодзі (Польща), з 1947 р. — у США.

Помер у Ньюарку, похований на українському цвинтарі в Баунд-Брук.

Джерела