Теремний палац
| Теремний палац Теремной дворец | |
|---|---|
 | |
| 55°45′2″ пн. ш. 37°36′56″ сх. д. / 55.75056° пн. ш. 37.61556° сх. д. | |
| Країна |  Росія |
| Місто | Москва |
| Тип | будівля і пам'ятка архітектури[d] |
| Стиль | Узороччя (архітектурний стиль) |
| Архітектор | Алевіз Фрязін Старий |
| Засновник | Романов Михайло Федорович |
| Дата заснування | 1635 |
  Теремний палац Теремний палац (Росія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Теремни́й палац (рос. Теремной дворец) — пам'ятник російської архітектури, розташований в Московському Кремлі.
Історія
Побудований в 1635-1636 за наказом царя Михайла Федоровича підмайстрами кам'яних справ Баженом Огурцовим, Антипом Константиновим, Трефілом Шарутіним і Ларіоном Ушаковим [1].
Це перші кам'яні покої в царському палаці. Палац побудований на нижньому ярусі північної частини великокнязівського палацу, спорудженого за проектом Алевіза Фрязина в 1499-1508, а також надбудовані над ним у другій половині XVI століття Майстерні палати. На цих двох поверхах надбудовано три нові: два житлові поверхи (в нижньому — службові приміщення, а також покої цариці і царських дітей, у верхньому — покої царя), а також третій — золотоверхий теремок, де в обширному залі засідала Боярська дума (закінчений в 1637).
П'ятиповерховий палац був надзвичайно великим і монументальним для того часу. У південній стороні на рівні алевізовського підкліту влаштували парадний Постільний ґанок (Постельное крыльцо); під прямим кутом до нього від Боярського майданчика йшли Золоті сходи (Золотая лестница), що виходили на Передній кам'яний двір або Верхоспаський майданчик [1]. При Палаці створили комплекс домових церков, зараз відомих під загальною вжитковою назвою Верхоспаського собору.
В архітектурі палацу Терему відбилися не тільки традиційні риси російського дерев'яного зодчества, а й нова для того часу анфіладна побудова внутрішніх приміщень [2].
Розпис кімнат Теремного палацу проводився під керівництвом Симона Ушакова. Інтер'єри, побудовані за анфіладним принципом і багато прикрашені, не збереглися. Вони постраждали від ремонтних робіт в XVIII столітті, а також від пожежі 1812 року.
У 1836—1837 при реставрації під керівництвом Федора Солнцева і Петра Герасимова [1], за участю Федора Ріхтера, за зразками XVII століття були виконані барвисті розписи, різьблені дерев'яні віконні рами з кольоровими скельцями, різьблені дерев'яні меблі, встановлені кахельні печі [1].
При будівництві Великого Кремлівського палацу в 1847—1849 частини Верхоспаського майданчика з Золотим ґанком опинилися вбудовані в нього.
Нині Теремний палац у складі Великого Кремлівського палацу є Резиденцією Президента Російської Федерації.
Галерея
-
Теремний палац, вид з Мохової вулиці -
Хрестова, або Соборна, кімната в Теремному палаці -
Герби в Хрестовій палаті
Примітки
Література
- Иван Забелин. «Домашний быт русских царей в XVI и XVII в.в.». — М.: «Транзиткнига». 2 005 ISBN 5-9578-2773-8
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Теремний палац- Теремной дворец (рос.)
- Теремной дворец в Энциклопедии «Москва»[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
