Аріарат III
| Аріарат III дав.-гр. Ἀριαράθης Γ' | |
|---|---|
 Бронзова монета Аріарата ІІІ. Аверс: басилевс у башлику. Реверс: Кібела з двома сфінксами | |
| Басилевс Каппадокії | |
| Правління | 230 до н.е — 220 до н. е. |
| Попередник | Аріарамн |
| Наступник | Аріарат IV |
| Біографічні дані | |
| Народження | 3 століття до н. е. |
| Смерть | 220 до н. е.[1] |
| Дружина | Стратоніка Каппадокійська |
| Діти | Аріарат IV Евсеб |
| Династія | Аріартиди |
| Батько | Аріарамн |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Аріарат III (дав.-гр. Ἀριαράθης Γ') — басилевс Каппадокії (230—220 до н. е.). Син і наступник Аріарамна. Перший правитель Каппадокії, який використовував титул басилевс.
Біографія
Аріарат III був старшим сином каппадокійського династа Аріарамна. Ще у досить юному віці він був одружений з селевкідською принцесою Стратонікою. Довгий час її вважали дочкою селевкідського басилевса Антіоха II Теоса. Однак у 2005 році російські дослідники Габелко та Кузьмін висунули гіпотезу що вона була сестрою Антіоха II. Ця гіпотеза вирішила низку проблем у вивченні шлюбно-династичної політики елліністичних держав[2].
Це був перший в історії шлюб між принцесою елліністичної держави та представником варварської еліти. Завдяки йому Антіох II отримав надійного союзника у Малій Азії, а Аріарат III отримав Катаонію у якості приданого та право на титул басилевса. Саме від дати шлюбу розпочався відрахунок царської ери Каппадокії. Однак при живому батьку Аріарат не міг використовувати титул басилевса і залишався його співправителем[3].
Близько 230 до н. е. Аріарат III стає одноосібним правителем держави. Про його правління відомо вкрай мало. Припускають, що у Війні братів він підтримував свого родича Антіоха Гіеракса. Останній був одружений з сестрою Аріарата III. Дослідник Річард Біллоуз[en] вважав, що Аріарат III переміг у битві галатів і завдяки цьому зміг проголосити себе басилевсом. Однак ця версія не підтверджується джерелами. Також існують думки, що Катаонію басилевс отримав не як придане, а захопив у результаті війни[4].
У 220 до н. е. басилевс передає владу своєму сину Арарату IV, котрий на той час був ще дитиною[5]. Вважається, що Арарат III невдовзі помер.
Монети
Відомі срібні та бронзові монети Арарата III з легендою Басилевса Аріарата дав.-гр. Βασιλεωζ Ἀριαράθου. Однак на деяких бронзових монетах титул відсутній, їх відносять до часів спільного правління Аріарата з батьком[3].
Зовнішній вигляд
Єдині відомі зображення басилевса дійшли до нас на його монетах. Згідно з ними, Аріарат мав глибокі складки у рота та випнуту нижню губу. На думку Германа Гафнера, через такі характерні риси обличчя, дослідники одразу б ідентифікували зображення басилевса у разі його знаходження[6].
Примітки
- ↑ http://ancientrome.ru/publik/article.htm?a=1298452242
- ↑ Габелко, 2009, с. 101.
- ↑ а б Габелко, 2009, с. 105.
- ↑ Габелко, 2009, с. 102.
- ↑ Габелко, 2009, с. 106.
- ↑ Хафнер, 1984, Ариарат III.
Джерела
- Габелко О. Л. К династической истории эллинистической Каппадокии: царский дом Ариаратидов : [рос.] // Античный мир и археология. — 2009. — № 13. — С. 92-119.
- Герман Хафнер. Выдающиеся портреты античности. 337 портретов в слове и образе : [рос.]. — Москва, 1984. — 312 с.
- Габелко О. Л., Кузьмин Ю. Н. О некоторых загадках династической истории эллинистических государств // Studia historica. 2005. Вып. 5. С. 52—67
- Billows R. A. Kings and Colonists. Aspects of Macedonian Imperialism. Leiden; New York; Köln, 1995. P. 107
|
| ||||||||