Галати

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Вмираючий галл» — копія елліністичного зображення галата

Галати (грец. Γαλάται, лат. Galatae) — союз кельтських племен, які вдерлися в Грецію та Малу Азію в 279 — 277 роках до н. е.

Незабаром після вторгнення галати були розгромлені спочатку грецькою армією Калліппа при Фермопілах в 279 року до РХ, а потім — Антіохом I у 276 році. Але, попри ці поразки, продовжували спустошувати західну частину Малої Азії протягом наступних 46 років, поки не були витіснені військами пергамського царя Аттала I в область, розташовану в центральній частині Малої Азії на північ від Фргії, між середньою течією річок Сангаріус (сучасна Сакарья) і Галісії (сучасний Кизил-Ірмак); ця область отримала назву Галатія.

Ділилися на три племені: толістобогії, тектосаги, трокми, кожне з яких ділилося ще на 4 племені. Всі племена мали спільну раду з 300 чоловік.

Заселяли в давнину майже всю Європу від сучасної Шотландії та Ірландії до Галичини й Румунії і, можливо, аж до Галича. Головними їхніми містами були: Анкіра (Анкара), Синопія та Аміс. Галати прийняли грецьку культуру й називалися іноді галло-греками (Ἑλληνογαλάται). Основним заняттям галатів було скотарство. Їхня асиміляція проходила повільно, вони аж до V ст. після Р. Х. зберігали свою мову. Апостол Павло під час 2-ї та 3-ї місіонерської подорожі проповідував їм Євангелію та написав до них послання з Риму, де словами: «О нерозумні галати! Хто вас зачарував, вас, перед очима в яких був зображений Ісус Христос розп'ятий?» (3, 1) дав, між іншим, чудовий аргумент проти іконоборців. Також у їхніх землях проповідував ап. Андрій Первозваний та охристив їх. Російський історик Василій Татіщев називає їх слов'янами. Землі галатів ще називались Севастією і Трапезундом; тепер тут територія Туреччини.

  "Публікація подана проф. Подільським в кн. 10 "Дзвонів", за 1935р., листа Папи Іоанна22 в 1320р. до свого уповноваженого в Києві Генриха,ствердила,що Київські Русини раніше називалися Галатами ..." - Сергій Шелухин. Україна - назва нашої землі з найдавніших часів. Прага. 1936р.     

Галатська мова засвідчена тільки особистими іменами і топонімами у грецькій і латинській передачі; імовірно близька галльській. Зберігалася до V ст.


Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]