Братчиков Ігор Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:09, 8 лютого 2022, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (Бот: Повернулися до редакції 28142290 від Дми88 за 2020-05-19T14:08:27Z)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 8 лютого 2022, заснована на цій версії.
Ф
Ігор Братчиков
Особисті дані
Повне ім'я Ігор Анатолійович Братчиков
Народження 30 вересня 1961(1961-09-30) (63 роки)
  Костянтинівка, Сталінська область, УРСР
Зріст 181 см
Вага 71 кг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1979 СРСР «Шахтар» (Д)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1980—1981 СРСР СКА (К) 44+ (4)
1982 СРСР «Шахтар» (Д) 0 (0)
1983 СРСР «Шахтар» (Г) 46 (8)
1984 СРСР «Металіст» (Х) 19 (0)
1985 СРСР «Шахтар» (Г) 17 (2)
1986 СРСР «Кривбас» 38 (6)
1987—1988 СРСР «Металург» (З) 61 (4)
1989 СРСР «Поділля» (Хм) 8 (0)
1989—1990 СРСР «Кремінь» 32 (4)
1991—1992 СРСР/Україна «Приборист» 46 (8)
1992 Україна «Шахтар» (Д) 0 (0)
1992 → Україна «Шахтар-2» 9 (2)
1992—1993 Угорщина «Капошвар Ракоці» ? (?)
1993 Росія АПК 11 (0)
1993 Україна «Металург» (З) 1 (0)
1994 Латвія «Відус» (Р) 5 (1)
1994 Україна «Шахтар» (Д) 0 (0)
1994 → Україна «Шахтар-2» 5 (0)
1995 Україна «Пардаугава» 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Ігор Анатолійович Братчиков (нар. 30 вересня 1961, Костянтинівка, Сталінська область, УРСР) — український футболіст, півзахисник.

Життєпис

У 1979 році виступав за дубль донецького «Шахтаря». Дорослу кар'єру розпочав у 1980 році в київському СКА, з яким того ж сезону здобув перемогу в зональному турнірі другої ліги і в фінальній пульці[1]. У 1981 році зіграв 44 матчі за СКА в першій лізі. У 1982 році повернувся в Донецьк, але виступав лише за дубль, а потім за фарм клуб «гірників» — «Шахтар» (Горлівка).

У 1984 році перейшов до харківського «Металіста». У його складі дебютував у вищій лізі 17 березня 1984 року в матчі проти ленінградського «Зеніту»[2]. Всього у складі «Металіста» зіграв 19 матчів у вищій лізі і після закінчення сезону покинув команду.

Надалі виступав у першій і другій лігах чемпіонату СРСР за «Шахтар» (Горлівка), «Кривбас», «Металург» (Запоріжжя), «Поділля» (Хмельницький), «Кремінь», «Приборист».

Після розпаду СРСР виступав за клуби Угорщини («Ракоці» Капошвар) та Росії (АПК Азов), а також у вищій лізі Латвії за «Відус» і «Пардаугава». В Україні виступав в основному за команди нижчих дивізіонів. У вищій лізі України зіграв один матч — 28 листопада 1993 року в складі запорізького «Металурга» проти «Дніпра» (0:7)[3]. Футбольну кар'єру завершив у єнакіївській «Південьсталі».

Після закінчення кар'єри гравця працював селекціонером у клубах «Ворскла» і «Металург» (Запоріжжя)[4]. Станом на 2017 рік — тренер-консультант псевдоклубу «Оплот Донбасу» (окупована частина Донецької області).

Примітки

  1. ↑ СССР. Сезон — 1980. Финал 2 лиги. Группа 3. Итоговая таблица (рос.)
  2. ↑ «Металлист» Харьков 1 : 1 «Зенит» Ленинград (рос.)
  3. ↑ «Днепр» Днепропетровск 7 : 0 «Металлург» Запорожье (рос.)
  4. ↑ Глава селекционной службы Металлурга: «Надеюсь, клуб ждет светлое будущее» (рос.)

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Братчиков_Ігор_Анатолійович&oldid=34533470