Омельянович Сергій Леонідович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:37, 8 лютого 2022, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (Бот: Повернулися до редакції 28362005 від АтаБот за 2020-05-26T07:42:26Z)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Сергій Омельянович
Сергій Омельянович
Сергій Омельянович
Особисті дані
Повне ім'я Омельянович Сергій
Леонідович
Народження 13 серпня 1977(1977-08-13)
  Стаханов, СРСР[1]
Смерть 21 липня 2015(2015-07-21) (37 років)
  Лоб, Бельгія
Зріст 176 см
Вага 69 кг
Громадянство Україна Україна / Бельгія Бельгія
Позиція захисник / півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1994 Україна «Зоря-МАЛС» 5 (0)
1994—2001 Бельгія «Шарлеруа» 83 (1)
2001—2002 Бельгія «Вестерло» 13 (0)
2002—2005 Бельгія «Вербрудерінг Гел» 46 (10)
2005—2006 Фінляндія «Алльянссі» 8 (2)
2006 Бельгія «Тюбіз» 9 (1)
2006 Бельгія «Ронсе» 13 (0)
2007—2008 Бельгія «Льєж» ? (?)
2009—2010 Бельгія «Лув'єрваз» 3 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1994 Україна Україна (U-16)  ? (?)
1998 Україна Україна (U-21) 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Омельяно́вич Сергі́й Леоні́дович (нар. 13 серпня 1977, Стаханов[1], СРСР — пом. 21 липня 2015, Бельгія) — український футболіст, що виступав на позиціях захисника та півзахисника. Найбільше відомий завдяки виступам у складі бельгійського «Шарлеруа». Бронзовий призер юнацького (U-16) чемпіонату Європи (1994).

Життєпис

Сергій Омельянович народився у Стаханові. У 1989 році в складі збірної Луганської області брав участь у турнірі в Сент-Етьєні, де й познайомився з майбутнім гравцем донецького «Шахтаря» Геннадієм Зубовим, з яким товаришував протягом всього подальшого життя. У 1994 році хлопці у складі юнацької збірної України здобули «бронзу» на Чемпіонаті Європи серед 16-річних. Того ж року Сергій почав залучатися до матчів «Зорі-МАЛС», що виступала у вищій українській лізі, однак провів у складі луганчан всього 5 поєдинків, після чого вирушив до Бельгії, де уклав угоду з «Шарлеруа».

Кар'єра Омельяновича у бельгійському клубі розвивалася не так стрімко, як хотілося б, і регулярно з'являтися у основному складі він почав лише на четвертий рік перебування в команді. Тоді ж на нього звернув увагу і тренерський штаб молодіжної збірної України, щоправда Сергій провів у «молодіжці» лише 1 поєдинок, після чого форму збірної більше не надягав.

У 2001 році, після семи сезонів у «Шарлеруа», український футболіст перейшов до лав «Вестерло», у складі якого дебютував у Кубку УЄФА, де бельгійці за сумою двох матчів поступилися німецькій «Герті». Цей сезон став для Омельяновича не лише останнім у «Вестерло», а й останнім у Бельгії на найвищому рівні. Згодом він протягом трьох сезонів захищав кольори «Вербрудерінг Гел», де розкрив себе з несподіваного боку, забивши 10 м'ячів у 46 іграх, а у 2005 році перебрався до фінського «Алльянссі», у складі якого знову спробував свої сили у єврокубках.

У 2006 році Омельянович знову повернувся до Бельгії, де протягом п'яти сезонів виступав за клуби нижчих ліг. Безуспішно намагався влаштуватися у «Етнікос Астерас», що виступав у грецькій Футбольній лізі 2. Після завершення активних виступів працював дитячим тренером.

Помер 21 липня 2015 року у власному будинку в комуні Лоб (провінція Ено), де його і знайшла дівчина, з якою Омельянович мешкав. За попередньою інформацією ЗМІ причиною смерті могла стати алкогольна інтоксикація, однак за свідченням друзів та рідних Сергія він не вживав спиртного та не палив[1].

Досягнення

Примітки

  1. а б в Брат померлого футболіста Омеляновича: Алкогольна кома? Він не пив!. «Сегодня.ua». Процитовано 23 липня 2015.

Посилання