Bell YOH-4
| YHO-4 / YOH-4 | |
|---|---|
| |
| ЛВС YOH-4A у польоті | |
| Призначення | Вертоліт спостереження/розвідки |
| Походження |  США
|
| Виробник | Bell Helicopter |
| Перший політ | 8 грудня 1962[1] |
| Основні користувачі |  Армія США
|
| Кількість | 5[2] |
| Варіанти | Bell 206A JetRanger |
Bell YOH-4 (спочатку YHO-4) — був однодвигунним, одногвинтовим, легким вертольотом яки було розроблено для участі у програмі армії США на Легкий вертоліт спостереження. Хоча YOH-4A не виграв у конкурсі, Bell переробили його на гладкий Bell 206A JetRanger для цивільного ринку, де він тривалий час користувався попитом. У 1967 армія відновила програму ЛВС, де було обрано вертоліт на базі 206A — OH-58 Kiowa.
Розробка
14 жовтня 1960 ВМС США звернулась до 25 літакобудівних компаній з запитом на пропозицію від імені армії для участі у конкурсі на Легкий вертоліт спостереження (ЛВС). Bell вступив у змагання з 12 іншими виробниками, в тому числі з Hiller Aircraft і Hughes Tool Co., Aircraft Division.[3] У січні 1961 Bell представили Design 250 (D-250), який був пізніше назван YHO-4.[4] 19 травня 1961 Bell і Hiller були визнані переможцями змагання.[Вн 1][5]
Bell випустив п'ять прототипів D-250, як Model 206, у 1962, перший прототип піднявся у повітря 8 грудня 1962.[1] У тому ж році, всі літальні апарати почали позначати за новою системою позначень Joint Services, тому прототипи вертольотів отримали назву YOH-4A[6] Після льотних випробувань прототипів Bell, Hughes і Fairchild-Hiller, було обрано Hughes OH-6 у травні 1965.[7]
Після не отримання військового контракту, Bell зробили спробу вийти на цивільний ринок з вертольотом Model 206, але успіху не мали. Дослідження ринку компанією Bell показали, що користувачі визнали конструкцію фюзеляжу неприємною. Bell переробили конструкцію корпусу планеру на більш гладку та аеродинамічну і представили новий вертоліт під назвою Bell 206A JetRanger.[8]
Варіанти
- YHO-4
- Bell 206 з двигуном потужністю 250 к.с. T63-A-5 для армійських випробувань, побудовано п'ять, пізніше отримав назву YOH-4A
- YOH-4A
- Перейменований YHO-4.
Оператори
Екземпляри які залишилися
Екземпляр який залишився OH-4A 62-4202 зберігається у сховищі Музею Армійської Авіації, форт Рукер, Алабама.[9]
Льотно-технічні характеристики (OH-4A)
Джерело: U.S. Army Aircraft Since 1947[2]
Основні характеристики
- Екіпаж: 1 пілот
- Пасажиромісткість: 3 пасажири або 2 ношів
- Довжина: 11,79 м
- Висота: 2,69 м
- Діаметр несучого гвинта: 10,13 м
- Маса порожнього: 697 кг
- Максимальна злітна маса: 1150 кг
- Силова установка: 1 × турбовальний Allison T63-A-5 250 кс ( 186 кВт)
Льотні характеристики
- Крейсерська швидкість: 179 км/год
- Практична дальність: 455 км
Див. також
- Схожі розробки
Примітки
- Виноски
- ↑ Флот, який було призначено армією на фазі отбору, рекомендував Hiller Model 1100, у той час як армійська група надавала перевагу Bell D-250 і 1100.
- Цитування
- ↑ а б Johan Visschedijk (16 жовтня 2003). Bell 206 JetRanger. Архів оригіналу за 20 вересня 2006. Процитовано 28 листопада 2016.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|df=(довідка) - ↑ а б Harding, Stephen (1997). U.S. Army Aircraft Since 1947. Atglen, PA, USA: Schiffer Publishing Ltd. с. 42. ISBN 978-0-933424-53-1.
- ↑ Remington, Steve. "The Cessna CH-1 Helicopter". CollectAir.com
- ↑ Beechy, Robert. "U.S Army Aircraft Acquisition Programs". [Архівовано 20 вересня 2006 у WebCite] Uncommon Aircraft 2006. 18 November 2005. Accessed on 19 September 2006.
- ↑ Spangenberg, George A. George A. Spangenberg Oral History [Архівовано 10 вересня 2008 у Wayback Machine.]. www.spangenberg.org. Judith Spangenberg-Currier, ed. pp.187-190. Accessed on 29 April 2008.
- ↑ Aastad, Andy. "The Introduction to the JetRanger". [Архівовано 10 вересня 2008 у Wayback Machine.] Rotor Magazine. Helicopter Association International. Winter 2006-2007. Доступ 5 квітня 2009.
- ↑ Spenser 1998, p. 263.
- ↑ American Helicopter Museum: Bell 206 JetRanger. Архів оригіналу за 20 вересня 2006. Процитовано 28 листопада 2016.
- ↑ 8 December 1962
Література
- Spenser, Jay P. "Bell Helicopter". Whirlybirds, A History of the U.S. Helicopter Pioneers. University of Washington Press, 1998. ISBN 0-295-98058-3.
