Лі Чайлд
| Лі Чайлд | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Lee Child | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Джеймс Д. Грант | |||
| Псевдонім | Лі Чайлд | |||
| Народився | 29 жовтня 1954 (69 років) Ковентрі, Англія | |||
| Громадянство | Велика Британія | |||
| Місце проживання | Бірмінгем | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Сфера роботи | літературна діяльністьd[1] і телевізійне виробництвоd[1] | |||
| Alma mater | Університет Шеффілда, Школа Короля Едвардаd, University of Sheffieldd і King Edward's School, Birminghamd | |||
| Мова творів | англійська | |||
| Роки активності | 1995 — тепер. час | |||
| Напрямок | Кримінальна фантастика | |||
| Жанр | трилер | |||
| Magnum opus | Поверх смерті, Ціною власного життя, Пастка (Джек Річер), Криваве ехо, Ворог (роман), Один постріл, Важкий шлях, Bad Luck and Troubled, Gone Tomorrowd[2], Worth Dying Ford, The Affaird, A Wanted Mand, Never Go Backd, Personald, Make Med, Night Schoold, The Midnight Lined, Ціною власного життя і Криваве ехо | |||
| Брати, сестри | Andrew Grantd | |||
| Автограф |  | |||
| Нагороди | ||||
| Сайт: leechild.com | ||||
|
| ||||
 Лі Чайлд у Вікісховищі | ||||
Лі Чайлд (англ. Lee Child; ім'я при народженні — Джеймс Д. Грант; 29 жовтня 1954, Ковентрі) — британський письменник, який відомий своєю серією книг про пригоди колишнього військового поліцейського Джека Річера.[3] Лауреат премій Ентоні, Баррі у 1998 році та Ніро у 2005 році.
Біографія
Народився 29 жовтня 1954 року в Ковентрі, Англія.[4] 1958 року разом із батьками та трьома братами переїхав до Гендсворт Вуда (Бірмінгем), де мав більше можливостей отримати кращу освіту.[5] До одинадцяти років навчався у Початковій школі Орчард. Згодом отримав стипендію на навчання у Школі Короля Едварда, школі, яку колись відвідував Джон Роналд Руел Толкін.[6] Вищу ж освіту здобув в Університеті Шеффілда та спеціалізувався на правознавстві.[7]
У студентські роки працював у театрі, а 1977 року переїхав до Манчестера та почав трудитися на телекомпанії «Гранада», де протягом тривалого часу займав посаду директора з виробництва[8] та працював над такими телепрограмами як «Повернення у Брайдехед», «Головний підозрюваний», «Метод крекера» тощо. Загалом Грант брав участь у створенні 40 000 ефірних годин телеканалу.[9] 1995 року його звільнили з роботи через реструктуризацію.[8]
Письменницька кар'єра
У березні 1997 року світ побачив дебютний роман письменника «Поверх смерті», який став першою книгою серії про пригоди колишнього військового поліцейського Джека Річера. Станом на 2017 рік вийшло двадцять два романи серії, два з яких екранізовано («Джек Річер» (2012) та «Джек Річер: Не відступай» (2016); у головній ролі — Том Круз).[10][11]
Влітку 1998 року разом із дружиною Джейн та дочкою Рут переїхав до Нью-Йорка,[12] здійснивши, за словами самого письменника, свою «давню мрію». Своїм псевдонімом завдячує сімейному жарту про неправильну почуту вимову назви автомобіля «Рено 5» (ака «Ле Мотор») — «Лі Мотор». У сімейному колі Гранти почали до всього додавати приставку «лі». Дочку Джеймса, зокрема, називали «Лі Чайлд», звідки й псевдо письменника.[13]
2007 року у форматі аудіокниги вийшов трилер «Манускрипт Шопена», який став спільною роботою п'ятнадцяти письменників, серед яких, зокрема, й Лі Чайлд, а 2009 року світ побачив сиквел під назвою «Мідний браслет».[14]
2009 року письменник заснував 52 стипендії Джека Річера в Університеті Шеффілда, де роком раніше його запросили прочитати серію лекцій.[15] Того ж року Лі Чайлда обрали президентом письменницької організації «Детективні письменники Америки».[16]
У 2020 році Лі Чайлд увійшов до складу журі Букерівської премії.[17]
Українські переклади
- Лі Чайлд. Нездоланний. — Клуб сімейного дозвілля, 2016. — С. 384. — ISBN 978-617-12-0225-2.
- Лі Чайлд. Вечірня школа. — Клуб сімейного дозвілля, 2017. — С. 352. — ISBN 978-617-12-3966-1.
Бібліографія
Серія романів про Джека Річера
|
|
Примітки
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ https://es.wikipedia.org/wiki/Ma%C3%B1ana_no_est%C3%A1s
- ↑ Smith, David (22 June 2008). Sacked at 40 and on the scrapheap. Now Brummie tops US book charts. The Guardian. London. Процитовано 8 July 2008.
- ↑ Glass, Ben (2 December 2008). If you don't know Lee Child, you don't know Jack. It's All About Coventry. Архів оригіналу за 1 грудня 2011. Процитовано 12 January 2013.
- ↑ Cornwell, Bob. A Reacher Moment...or Two. twbooks.co.uk. Tangled Web Books UK. Архів оригіналу за 11 липня 2015. Процитовано 18 February 2007.
- ↑ Smith, David (22 June 2008). Sacked at 40 and on the Scrapheap: Now Brummie tops US Book Charts. The Guardian. London. Процитовано 22 June 2008.
- ↑ White, Claire E. (August 2001). A Conversation With Lee Child. The Internet Writing Journal; writerswrite.com. Процитовано 7 October 2007.
- ↑ а б Curtis, Bryan (20 грудня 2012). The Curious Case of Lee Child: Before Tom Cruise could become Jack Reacher, Jim Grant had to become Lee Child. Grantland.com. Процитовано 6 березня 2013.
- ↑ Lee Child. BookBrowse.com. 1 May 2004.
- ↑ Jack Reacher (2012). IMDb.com. Internet Movie Database.
- ↑ Movies. LeeChild.com.
- ↑ Lee Child (famousauthors)
- ↑ [1]
- ↑ The Chopin Manuscript (2007)
- ↑ Flood, Alison (30 липня 2009). Students offered scholarships from fictional crimefighter, Jack Reacher. The Guardian. Процитовано 29 березня 2017.
- ↑ People and Publishing: Milestones. Locus: 8. April 2009.
- ↑ The 2020 Booker Prize judges announced | The Booker Prizes. thebookerprizes.com. Процитовано 25 квітня 2020.
Посилання
|
- Народились 29 жовтня
- Народились 1954
- Командори ордена Британської імперії
- Лауреати премії Ніро
- Лауреати премії «Діамантовий Кинджал Картьє»
- Лауреати премії Ентоні
- Англомовні письменники-фантасти
- Англійські письменники-фантасти
- Британські наукові фантасти
- Англійські прозаїки
- Лауреати премії Баррі
- Лауреати премії Гамші
- Уродженці Ковентрі