Ева Секей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 05:26, 14 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ева Секей
Ева Секей
угор. Éva Székely
Загальна інформація
Громадянство Угорщина Угорщина
Народження 3 квітня 1927(1927-04-03)
Будапешт, Королівство Угорщина
Смерть 29 лютого 2020(2020-02-29) (92 роки)
Будапешт, Угорщина
Поховання Фаркашреті
Alma mater Thomas Mann Gymnasiumd
Діти Андреа Дьярматі
Спорт
Вид спорту спортивне плавання
Дисципліна Плавання
Нац. збірна Угорщина Угорщина
Завершення виступів так
Участь і здобутки
CMNS: Ева Секей у Вікісховищі
Нагороди
Плавання
Олімпійські ігри
Золото 200 м брасом
Срібло 200 м брасом
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Секей.

Ева Секей (угор. Éva Székely; (3 квітня 1927(1927-04-03), Будапешт — 29 лютого 2020(2020-02-29), Будапешт)) — угорська плавчиха, чемпіонка літніх Олімпійських ігор 1952 року на дистанції 200 м брасом, срібний призер літніх Олімпійських ігор 1956 року[1][2].

Біографія

Ева Секей народилася в 1927 році в Будапешті[1][3]. Вона почала займатися плаванням у 1936 році[4]. Виступала за спортивне товариство «Локомотив». У 1941 році її виключили з команди через те, що вона була єврейкою. У 1944 році в Угорщині почався Голокост. За її спогадами, батько зміг врятувати її, лише сказавши нацистам, що вона чемпіонка з плавання. Її відправили в трудовий батальйон, проте вона змогла втекти, застрибнувши до проїжджаючого повз трамвая. Після цього вона з родиною в числі 43 осіб переховувалася в двокімнатній квартирі.

Секей підтримувала фізичну форму, 100 разів на день піднімаючись і спускаючись сходами на 5-й поверх[5]. Із 43 чоловік лише 10 залишилися живими.

Спортивна кар'єра

Секей брала участь у літніх Олімпійських іграх 1948 року[1][3]. У 1952 році на літніх Олімпійських іграх в Гельсінкі вона перемогла на дистанції 200 метрів брасом[2]. На літніх Олімпійських іграх 1956 року зайняла друге місце. За свою кар'єру вона встановила 10 світових рекордів, 101 рекорд Угорщини і завоювала 68 національних титулів. У 1957 році сім'я переїхала до США, однак повернулася до Будапешта наступного року[5].

Після завершення спортивної кар'єри Секей стала фармацевтом і тренером. Серед її учнів була і її дочка. У 1976 році вона була включена до Залу Слави світового плавання[2]. Також була включена до Міжнародного єврейського спортивного залу слави[5]. У 2004 році її назвали одним з найвидатніших спортсменів в історії країни. Вона опублікувала три автобіографії. Ева Секей померла в 2020 році в Будапешті на 93-му році життя[3][4].

Особисте життя

Секей вийшла заміж за ватерполіста Деже Дьярматі, згодом триразового олімпійського чемпіона. Їх дочка Андреа Дьярматі (нар.. 1954) також стала плавчихою і двічі призером літніх Олімпійських ігор 1976 року.

Бібліографія

  • Sírni csak a győztesnek szabad!, 1981
  • Jöttem, láttam… Vesztettem?, 1986
  • Megúsztam, 1989

Примітки

  1. ↑ а б в Éva Székely (англ.). SportsReference.
  2. ↑ а б в EVA SZEKELY (HUN) (англ.). International Swimming Hall of Fame.
  3. ↑ а б в Марьяновская М. (11.03.2020). Пережившая Холокост олимпийская чемпионка скончалась в возрасте 92 лет (рос.). Stmegi.
  4. ↑ а б Bull, Andy (3 березня 2020). Holocaust survivor to Olympic gold: the remarkable life of Eva Szekely. The Guardian. Процитовано 4 березня 2020.
  5. ↑ а б в Jacov Sobovitz. Eva Szekely (англ.). Jewish Women's Archive. Процитовано 9 березня 2020.
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Спорт
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ева_Секей&oldid=34629136