Ева Секей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 05:26, 14 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 14 лютого 2022, заснована на цій версії.
Ева Секей
Ева Секей
угор. Éva Székely
Загальна інформація
ГромадянствоУгорщина Угорщина
Народження3 квітня 1927(1927-04-03)
Будапешт, Королівство Угорщина
Смерть29 лютого 2020(2020-02-29) (92 роки)
Будапешт, Угорщина
ПохованняФаркашреті
Alma materThomas Mann Gymnasiumd
ДітиАндреа Дьярматі
Спорт
Вид спортуспортивне плавання
ДисциплінаПлавання
Нац. збірнаУгорщина Угорщина
Завершення виступівтак
Нагороди
Плавання
Олімпійські ігри
Золото 200 м брасом
Срібло 200 м брасом
CMNS: Ева Секей у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Секей.

Ева Секей (угор. Éva Székely; (3 квітня 1927(1927-04-03), Будапешт — 29 лютого 2020(2020-02-29), Будапешт)) — угорська плавчиха, чемпіонка літніх Олімпійських ігор 1952 року на дистанції 200 м брасом, срібний призер літніх Олімпійських ігор 1956 року[1][2].

Біографія

Ева Секей народилася в 1927 році в Будапешті[1][3]. Вона почала займатися плаванням у 1936 році[4]. Виступала за спортивне товариство «Локомотив». У 1941 році її виключили з команди через те, що вона була єврейкою. У 1944 році в Угорщині почався Голокост. За її спогадами, батько зміг врятувати її, лише сказавши нацистам, що вона чемпіонка з плавання. Її відправили в трудовий батальйон, проте вона змогла втекти, застрибнувши до проїжджаючого повз трамвая. Після цього вона з родиною в числі 43 осіб переховувалася в двокімнатній квартирі.

Секей підтримувала фізичну форму, 100 разів на день піднімаючись і спускаючись сходами на 5-й поверх[5]. Із 43 чоловік лише 10 залишилися живими.

Спортивна кар'єра

Секей брала участь у літніх Олімпійських іграх 1948 року[1][3]. У 1952 році на літніх Олімпійських іграх в Гельсінкі вона перемогла на дистанції 200 метрів брасом[2]. На літніх Олімпійських іграх 1956 року зайняла друге місце. За свою кар'єру вона встановила 10 світових рекордів, 101 рекорд Угорщини і завоювала 68 національних титулів. У 1957 році сім'я переїхала до США, однак повернулася до Будапешта наступного року[5].

Після завершення спортивної кар'єри Секей стала фармацевтом і тренером. Серед її учнів була і її дочка. У 1976 році вона була включена до Залу Слави світового плавання[2]. Також була включена до Міжнародного єврейського спортивного залу слави[5]. У 2004 році її назвали одним з найвидатніших спортсменів в історії країни. Вона опублікувала три автобіографії. Ева Секей померла в 2020 році в Будапешті на 93-му році життя[3][4].

Особисте життя

Секей вийшла заміж за ватерполіста Деже Дьярматі, згодом триразового олімпійського чемпіона. Їх дочка Андреа Дьярматі (нар.. 1954) також стала плавчихою і двічі призером літніх Олімпійських ігор 1976 року.

Бібліографія

  • Sírni csak a győztesnek szabad!, 1981
  • Jöttem, láttam… Vesztettem?, 1986
  • Megúsztam, 1989

Примітки

  1. ↑ а б в Éva Székely (англ.). SportsReference.
  2. ↑ а б в EVA SZEKELY (HUN) (англ.). International Swimming Hall of Fame.
  3. ↑ а б в Марьяновская М. (11.03.2020). Пережившая Холокост олимпийская чемпионка скончалась в возрасте 92 лет (рос.). Stmegi.
  4. ↑ а б Bull, Andy (3 березня 2020). Holocaust survivor to Olympic gold: the remarkable life of Eva Szekely. The Guardian. Процитовано 4 березня 2020.
  5. ↑ а б в Jacov Sobovitz. Eva Szekely (англ.). Jewish Women's Archive. Процитовано 9 березня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ева_Секей&oldid=34629136