Пітер Ван Вуд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 05:59, 14 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 14 лютого 2022, заснована на цій версії.
Пітер Ван Вуд
Основна інформація
Повне ім'янід. Pieter van Houten
Дата народження19 вересня 1927(1927-09-19)
Місце народженняГаага, Нідерланди
Дата смерті10 березня 2010(2010-03-10) (82 роки)
Місце смертіРим, Італія
Роки активностіз 1946
ГромадянствоНідерланди і Італія
Професіїспівак, гітарист, астролог, автор пісень
ОсвітаГаазька консерваторія
Інструментигітара і вокал[d]
Жанриджаз
ПсевдонімиPeter Van Wood

Пітер Ван Вуд (італ. Peter Van Wood, 19 вересня 1927, Гаага — 10 березня 2010, Рим) — голландсько-італійський гітарист, співак, автор пісень, актор та астролог[1].

Біографія

Пітер ван Гутен народився у Гаазі. Він почав грати на гітарі, коли йому було чотирнадцять років, і він навчався в Гаазькій королівській консерваторії. Одночасно він почав слухати джазових гітаристів і почав грати в невеликих групах в Нідерландах.

Він серед перших застосував електрогітару зі спеціальними ефектами, такими як ехо та реверберація. У 1946 році він виступав на en:London Palladium, а в 1947 і 1948 роках гастролював по всьому світу, включаючи концерти в театрі «Олімпія» в Парижі та в Карнегі-Хол у Нью-Йорку[1].

Приблизно в цей час він придбав свою гітару Gretsch White Falcon.

У 1949 році переїхав до Італії. Після серії концертів і шоу в Неаполі з ним зв'язався піаніст і співак Ренато Карозоне, якого попросили зібрати групу на вечір відкриття клубу. Тріо записало кілька альбомів для звукозаписної студії Pathé, а потім стало квартетом після приходу угорського музиканта циганського походження Елека Бачика, що грав на басі, гітарі та скрипці.

У 1954 році Ван Вуд покинув Тріо Карозоне, щоб присвятити себе сольній кар'єрі. Він утворив квартет, який співпрацював з лейблом Fonit, на якому випустив багато успішних записів.[1]

Найвідоміша пісня Ван Вуда — «Butta la chiave», в якій чітко видно «діалог» між текстами, які він співає, та відгуками його «співаючої» гітари, імітуючи негативні відповіді дружини, яка відмовляється пустити чоловіка назад в їхній будинок[2]. До його інших відомих пісень належать «Via Montenapoleone», пісня про одну з найвідоміших вулиць Мілана, «Tre numeri al lotto», «Mia cara Carolina» та «Capriccio».[1]

У 1960-х роках він вирішив присвятити себе астрології і почав писати гороскопи в італійські газети та журнали, продовжуючи паралельно робити музичні записи. Він відкрив нічний клуб «Амстердам 19» у Мілані (до якого переїхав з Неаполя) на Galleria Passarella, де часто виступав як співак і гітарист.

У 1974 році він записав Guitar Magic — інструментальний альбом для звукозапису Vedette Phase-6.

У 1982 році Ван Вуд записав тематичну пісню італійського телешоу La Domenica Sportiva. Він знову став відомим на італійському телебаченні, коли брав участь у футбольному шоу en:Quelli che… il Calcio, з ведучим Фабіо Фаціо. Після цього він часто виступав у ролі гостя в телевізійних шоу РАІ.

У жовтні 2007 року він подав до суду на гурт Coldplay на один мільйон євро, заявивши, що їх пісня Clocks є плагіатом його пісню «Caviar and Champagne»[3].

Пітер Ван Вуд помер 10 березня 2010 року в Університетській клініці Агостіно Джемеллі в Римі після тривалої хвороби.[3][4][5]

Дискографія

Trio Carosone

78 об/хв

Соліст

33 об/хв

EP

45 об/хв

Сингли

Рік Назва Додаткова інформація
1956 «Il telefono» / «I Pesciolini» Fonit (15075) 78 об/хв
1956 «Ciao (Oho-Aha)» / «Baby bu» Fonit (15191) 78 об/хв
1956 «Mia'cara Carolina» / «Fofo 'piccolo fofo» Fonit (15321) 78 об/хв
1956 «Van Wood's rock» / «Due rane e un cane» Fonit (15475) 78 об/хв
1957 «Gooi me de sleutel!!! (Butta la chiave)» / «Oh la la» Fonit (15650) 78 об/хв
1958 «Tipitipitipso» / «Lucia, Luci» Philips (P 15531 H) 78 об/хв
1982 «Una domenica sportiva» / «Vattene» Fonit (SP 1784)

Фільмографія

Рік Назва Роль Інші примітки
1956 Cantando sotto le stelle Режисер — Маріно Джироламі
1989 Нічний клуб Камео Режисер — Серхіо Корбуччі

Бібліографія

  • Zampa, Fabrizio (1990). Van Wood, Peter. У Castaldo, Gino (ред.). Dizionario della canzone italiana [Dictionary of the Italian song] (Italian) . Rome, Italy: Armando Curcio Editore. с. 1690.

Примітки

  1. ↑ а б в г Zampa (1990). p. 1690.
  2. ↑ Butta la chiave. youtube.com.
  3. ↑ а б Addio a Peter Van Wood chitarrista e astrologo [Farewell to Peter Van Wood guitarist and astrologer]. Persone (Italian) . Rome, Italy: la Repubblica.it. 10 березня 2010. Процитовано 12 березня 2010.
  4. ↑ Addio a Peter Van Wood [Goodbye Peter Van Wood]. Spettacolo > News (Italian) . Rome, Italy: ANSA.it. 10 березня 2010. Процитовано 12 березня 2010.
  5. ↑ È morto Peter Van Wood, chitarrista e astrologo [Guitarist and astrologer Peter Van Wood is dead] (XHTML) (Italian) . Wikinotizie. Процитовано 12 березня 2010.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пітер_Ван_Вуд&oldid=34632385