Маньчжурські мішані ліси
Водоспад ДіуСойЛау | |
Екозона | Палеарктика |
---|---|
Біом | Помірні широколистяні та мішані ліси |
Межі | Амурський луковий степ[en], Центральнокорейські листопадні ліси[en], Мішані ліси Чанбайшань[en], Хвойні ліси Хінган-Джагди[en], Монголо-Маньчжурський степ, Листопадні ліси Сунляо[en], Охотсько-Маньчжурська тайга, Уссурійські широколистяні та мішані ліси |
Площа, км² | 504,828 |
Країни | Китай, Росія, Північна Корея, Південна Корея |
Охороняється | 57,139 км² (11)[1] |
Екорегіон позначено фіолетовим |
Маньчжурські мішані ліси — екорегіон, що охоплює лісисті пагорби, які оточують річкові рівнини Північного Китаю, Росії, Північної та Південної Корей. Екорегіон має декілька рідкісних видів через відносну ізольованість, різноманітність середовища проживання, з мішаними лісами з монгольського дубу та корейської сосни. Оскільки гори підносяться над регіоном з трьох сторін, а внизу — рівнини та водно-болотні угіддя, ця територія підтримує високе біорізноманіття як перехідна зона. [2][3]
Розташування та опис
Екорегіон займає середні схили трьох навколишніх гірських хребтів: східні схили гір Великого Хінгану, південні схили Малого Хінгану та західні схили гір Чанбайшань. Південна частина екорегіону оточує екорегіон мішані ліси Чанбайшань[en], тоді як середня частина оточує більшу частину екорегіону листопадні ліси Сунляо[en], а північна половина екорегіону межує з нижнім західним сектором Амурського лучного степу[en]. [2]
Клімат
Клімат екорегіону — вологий континентальний клімат, з теплим літом (за класифікацією клімату Кеппена (Dwb)), з сухою зимою. Цей клімат характеризується великими сезонними перепадами температур і теплим літом (принаймні чотири місяці з середньою температурою вище 10 °C, але жодного місяця з середньою температурою вище 22 °C. [4][5] Кількість опадів варіюється в залежності від місця розташування, коливається від 500 до 1000 мм/рік. Літо та осінь — вологий сезон.
Флора
Оскільки екорегіон розташовано між 37 до 53 ° N, його ліси містять більше хвойних порід, ніж листяні ліси на півдні. Варто відзначити: Pinus koraiensis, Pinus sylvestris, Abies holophylla, Picea obovata, Quercus mongolica, Fraxinus mandschurica, Tilia amurensis, Ulmus laciniata [2]
Заповідні території
На 2017 рік: 57 139 км², або 11 % екорегіону, є заповідником. Серед заповідників варто відзначити: Національний парк Земля леопарда, Росія та національний парк Сораксан[en] у Південній Кореї.
Примітки
- ↑ Dinerstein, Eric; Olson, David та ін. (June 2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014. PMC 5451287. PMID 28608869. Supplemental material 2 table S1b.
- ↑ а б в Manchurian mixed forests (англ.). World Wildlife Federation. Процитовано 23 лютого 2020.
- ↑ Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 14 вересня 2019.
- ↑ Kottek, M., J. Grieser, C. Beck, B. Rudolf, and F. Rubel, 2006. World Map of Koppen-Geiger Climate Classification Updated (PDF) (англ.). Gebrüder Borntraeger 2006. Процитовано 14 вересня 2019.
- ↑ Dataset - Koppen climate classifications (англ.). World Bank. Процитовано 14 вересня 2019.