Abies holophylla

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ялиця маньчжурська
Manchurian Fir Abies holophylla 02.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Голонасінні (Pinophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Родина: Соснові (Pinaceae)
Рід: Ялиця (Abies)
Вид: A. holophylla
Біноміальна назва
Abies holophylla
(Maxim. 1866)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Abies holophylla
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Abies holophylla
EOL logo.svg EOL: 1033081
IPNI: 261545-1
IUCN logo.svg МСОП: 42287
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 97168

Abies holophylla (Ялиця маньчжурська, кит. 杉松) — вид ялиць родини соснових. Етимологія: дав.-гр. ὅλος — «весь», грец. φύλλο — «лист».

Поширення, екологія[ред.ред. код]

Країна поширення: Китай (Хейлунцзян, Цзілінь); Корейська Народно-Демократична Республіка; Республіка Корея; Російська Федерація (Приморьє). Вертикальний діапазон поширення становить від 10 м до 1200 м над рівнем моря на півночі, й 500-1500 м на півдні ареалу. Росте на літозолях гранітного походження. Клімат холодний, з вологим літом і посушливими зимами з тривалими періодами снігу. При більш високих висотах або на північному сході ареалу утворює чисті поселення, частіше росте в змішані хвойних лісах з Pinus koraiensis, особливо в прибережних горах недалеко від Японського моря. В інших областях є складовою частиною північних хвойно-широколистих лісів, з Abies nephrolepis, Picea, Larix gmelinii (var. olgensis) і широколистих дерев, таких як Populus, Quercus mongolica, Fraxinus mandshurica, Ulmus, Betula ermanii.

Морфологія[ред.ред. код]

Вузько конічна дерево 25-40 м. заввишки й 1.2-5 м. в обхваті, з горизонтальними гілками. Кора лущиться, сіра або сірувато-коричнева, стає дрібно тріщинувата. Бруньки загострені, рожево-коричневі, вільні від листя, злегка смолисті, 1,2-1,8 мм. в діаметрі. Листки зверху яскраво-зелені, сірувато-зелені або сіруваті знизу; 2-4 см. довжиною і 2 мм. шириною. Чоловічі стробіли блідо-жовті з рожевим відтінком. Жіночі шишки циліндричні, смолисті, вершина округлена, колір синьо-жовто-зелений, то яскраво-жовто-коричнево-сірий, 12-14 см. в довжину і 4-5 см. в ширину. Насіння зеленувато-жовте, 8-9 мм, з довгими, майже чотирикутними, 1,5 см крилами. Насіння звільняється коли шишки розпадаються в жовтні.

Використання[ред.ред. код]

Є цінним джерелом деревини у своєму рідному районі і експлуатується в основному в керованих лісах в більшості країн регіону. Більшість деревини сьогодні використовується для фанери і шпону, так як деревина рівномірно зерниста, світла і легка в обробці. Незначно вид використовується для виготовлення дек музичних інструментів, коробок й іноді для столярних виробів. У Європі ця ялиця була введена близько 1905, але, хоча вона абсолютно витривала і декоративна, залишається рідкістю, в основному в дендраріях і ботанічних садах прохолодних регіонах північної півкулі.

Загрози та охорона[ред.ред. код]

Втрата середовища існування через великі лісозаготівлі, здавалося б, є найбільшою загрозою, особливо коли ліси піддаються повторному спалюванню після вирубки. Частина ареалу цього виду знаходиться в межах охоронних територій, але більша частина знаходиться поза такими.

Посилання[ред.ред. код]