Хорунжий Михайло Іванович
| Михайло Іванович Хорунжий | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
8 листопада 1902 Золота Балка | |||
| Помер | 16 травня 1986 (83 роки) | |||
| Поховання | Берковецький цвинтар | |||
| Громадянство |
 СРСР | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Alma mater | Херсонський державний університет | |||
|
| ||||
Михайло Іванович Хорунжий (8 листопада 1902, Золота Балка — 16 травня 1986) — український педагог, літератор. Батько письменника Юрія Хорунжого.
Біографія
Народився 8 листопада 1902 року в селі Золотій Балці (тепер Нововоронцовського району Херсонської області). У 1923 році закінчив Херсонський педагогічний інститут. Викладав українську мову і літературу в навчальних закладах Херсона, Сум, Києва. У 1926 році був обраний заступником голови Херсонського окружного бюро українізації. Активно займався пропагандою української культури на півдні України. Написав цикл новел «Так було».
Двічі зазнав політичних репресій — у 1929–1930 роках (у «справі Спілки визволення України») і у 1946–1956 роках за перебування на окупованій території та причетність до ОУН». 10 років поневірянь в Республіці Комі, в концтаборі при комбінаті «Інтавугілля». Цілком реабілітований посмертно 1990 року[1].
Помер 16 травня 1986 року. Похований в Києві на Міському кладовищі «Берківцях» (ділянка № 36).
Примітки
Література
- В. О. Жадько. Український Некрополь. Київ. 2005. IBSN 966-8567-01-3. стор. 325