Лінія 13 (Паризький метрополітен)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лінія 13
Транспортна мережа Паризький метрополітен
Логотип
Зображення
Зазвичай використовуваний транспортний засіб MF 77d
Континент Європа
Країна  Франція
Адміністративна одиниця Париж
Шатійон
Монруж
Малакофф
Сент-Уан-сюр-Сен
Аньєр-сюр-Сен
Женнвільє
Кліші
Сен-Дені
Шістнадцятковий триплет кольору 82C8E6[1]
Оператор RATP
Дата офіційного відкриття 26 лютого 1911
Щоденний пасажиропотік 315 000
Обладнаний centralized command postd і Automatic piloting of the Paris Métrod
Початкова чи кінцева точка Ле-Куртій (станція метро), Saint-Denis – Universitéd і Châtillon - Montrouged
Довжина або відстань 24,3 км
Дорожня карта
Маршрутна карта Template:Paris Métro Line 13d
Стан використання використовується[d]
Кількість підписників у соціальних мережах 41 831
Номер залізничної лінії 13
CMNS: Лінія 13 у Вікісховищі

Лінія 13 (відкрита як Лінія B; фр. Ligne 13 du métro de Paris) — одна з шістнадцяти ліній Паризького метро.

Лінія 13 сполучає західну частину Парижа з передмістям Аньєр-сюр-Сен, Женвільє, Кліші, Сен-Дені і Сен-Уан-сюр-Сен на півночі і до Малакофф, Ванв, Шатійон і Монруж на півдні. Має 32 станції та 24.3 км завдовжки, це п'ята за завантаженістю лінія мережі з пасажирообігом 131,4 мільйона осіб в 2017 році.

Історія

  • 26 лютого 1911: Лінія B компанії Nord-Sud була відкрита від Сен-Лазара до Порт-де-Сен-Уен.
  • 20 січня 1912: відкрито друге відгалуження лінії B між Ла-Фурш і Порт-де-Кліші.
  • 1930: Компанію Nord-Sud купила компанія CMP. Лінія B стала лінією 13, а запланованій майбутній лінії C Nord-Sud було привласнено номер 14.
  • 21 січня 1937: відкрита первісна лінія 14[en] між Б'єнвеню і Порт-де-Ванв.
  • 27 липня 1937: лінія 14 була продовжена на північ від Б'єнвенюе до Дюрок і перебрала до свого складу дистанцію між Дюроком і Інвалідами від лінії 10.
  • 30 червня 1952: лінія 13 була продовжена на північ від Порт-де-Сен-Уен до Карфур Плейель.
  • 27 червня 1973: лінія була продовжена на південь від Сен-Лазара до Міромесніля.
  • 18 лютого 1975: лінія була продовжена на південь від Міромесніля до Єлисейських полів — Клемансо.
  • 26 травня 1976: лінія була продовжена на північ від Карфур Плейель до Сен-Дені — Базиліка.
  • 9 листопада 1976: лінія була продовжена від Єлисейських полів до Дому інвалідів. Лінія 14 припинила існування як окрема лінія (залишивши її номер доступним для повторного використання в 1998 році) і введена до складу лінії 13. Лінія була продовжена на південь від Порт-де-Ванв до Шатійон — Монруж.
  • 9 травня 1980: північно-західне відгалуження лінії було продовжено від Порт-де-Кліші до Габріеля Пері.
  • 25 травня 1998: північне відгалуження було продовжено від базиліки Сен-Дені до Сен-Дені — Університету.
  • 14 червня 2008: північно-західне відгалуження лінії було продовжено від Габріеля Пері до Ле-Куртиль.

Станції

Назва
Мовою оригіналу
Комуна Дата відкриття Пересадки Примітки
Північно-західний напрям
Аньєр — Женнвільє
Ле-Куртій

Les Courtilles
Аньєр-сюр-Сен, Женнвільє 14 липня 2008
Лез-Аньєтт
Les Agnettes
Аньєр-сюр-Сен, Женнвільє 14 липня 2008
Габрієль Пері
Gabriel Péri
Аньєр-сюр-Сен, Женнвільє 3 травня 1980 На честь Габрієля Пері
Мері-де-Кліші
Mairie de Clichy
Кліші 3 травня 1980
Порт-де-Кліші
Трибунал-де-Парі
Porte de Clichy
XVII 20 січня 1912 (RER)(C)
(T)[3b]
Брошан
Brochant
XVII 20 січня 1912 На честь Андре Брошана де Вілльє
Північний напрям
Сен-Дені — Універсіте
Saint-Denis — Université
Сен-Дені 25 травня 1998 Поблизу Університету Париж VIII
Базилік де Сен-Дені
Отель-де-Віль

Basilique de Saint-Denis
Сен-Дені 20 червня 1976 (T)[1] Поблизу абатства Сен-Дені
Сен-Дені — Порт-де-Парі
Стад-де-Франс

Saint-Denis — Porte de Paris
Сен-Дені 20 червня 1976 Поблизу стадіону «Стад-де-Франс»
Каррефур Плеєль
Carrefour Pleyel
Сен-Дені 30 червня 1952 На честь Ігнаца Плеєля
Мері-де-Сент-Уан
Mairie de Saint-Ouen
Сент-Уан 30 червня 1952
Гарібальді
Garibaldi
Сент-Уан 30 червня 1952 На честь Джузеппе Гарібальді
Порт-де-Сент-Уан
Porte de Saint-Ouen
XVII, XVIII 26 лютого 1911 (T)[3b]
Гі Моке
Guy Môquet
XVII, XVIII 26 лютого 1911 На честь Гі Моке
Спільна дистанція
Ла-Фурш
La Fourche
XVII, XVIII 26 лютого 1911
Плас-де-Кліші
Place de Clichy
VIII, IX, XVII, XVIII 26 лютого 1911 (М)(2)
Льєж
Liège
VIII 26 лютого 1911
Сен-Лазар
Saint-Lazare
VIII, IX 26 лютого 1911 (М)(3)(9)(12)(14)
(RER)(E)
[T][J][L]
TER Haute-Normandie
Вихід до вокзалу Сен-Лазар
Міроменіль
Miromesnil
VIII 27 квітня 1973 (М)(9) На честь Армана Томи Юе де Міроменіля
Шамз-Елізе — Клемансо
Гран-Пале

Champs-Élysées — Clemenceau
VIII 18 лютого 1975 (М)(1) На площі Жоржа Клемансо
Енвалід
Invalides
VII 9 листопада 1976 (М)(8)
(RER)(C)
Поблизу Дому Інвалідів
Варенн
Varenne
VII 27 липня 1937
Сен-Франсуа-Ксав'є
Saint-François-Xavier
VII 27 липня 1937 На честь святого Франциска Ксав'єра
Дюрок
Duroc
VII, VII, XV 27 липня 1937 (М)(10) На честь Мішеля Дюрока
Монпарнас — Б'єнвеню
Montparnasse — Bienvenüe
VII, XIV, XV 21 січня 1937 (М)(4)(6)(12)
[T][N]
TER Centre
TER Basse-Normandie
На честь вокзалу Монпарнас та творця паризького метро Фюльжанса Б'єнвеню
Гете
Gaîté
XIV 27 липня 1937
Пернеті
Pernety
XIV 27 липня 1937 На честь Жозефа-Марі Пернеті
Плезанс
Plaisance
XIV 27 липня 1937
Порт-де-Ванв
Porte de Vanves
XIV 27 липня 1937 (T)[3а]
Малакофф — Плато-де-Ванв
Malakoff — Plateau de Vanves
Малакофф, Ванв 9 листопада 1976
Малакофф — Рю-Етьєн-Доле
Malakoff — Rue Étienne-Dolet
Малакофф 9 листопада 1976 На честь Етьєна Доле
Шатійон — Монруж
Châtillon — Montrouge
Шатійон, Монруж 9 листопада 1976 (T)[6]

Перейменовані станції

  • 20 січня 1912: Маркаде перейменовано на Маркаде — Баланьї.
  • 1 серпня 1914: Берлін перейменовано на Льєж.
  • 27 січня 1946: Маркаде — Баланьї перейменовано на Гі Моке .
  • 25 травня 1998: Сен-Дені — Базилік перейменовано на Базилік-де-Сен-Дені.
  • 14 червня 2008: Габріель Пері — Аньєр — Дженневільє перейменований на Габріель Пері.

Туризм

Лінію 13 прокладено біля кількох визначних місць:

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лінія 13 (Паризький метрополітен)

  1. https://eu.ftp.opendatasoft.com/stif/PrescriptionsSignaletiques/IDFM_Prescriptions%20signaletiques_V3.0.pdf?ref=ile-de-france-mobilites