Зерноїд болівійський
| Зерноїд болівійський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Самець болівійського зерноїда
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Sporophila hypochroma Todd, 1915 | ||||||||||||||||
 Ареал поширення виду Гніздування Зимування | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Зерноїд болівійський[2] (Sporophila hypochroma) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[3]. Мешкає в Південній Америці.
Опис
Довжина птаха становить 10 см, вага 9,5 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців верхня частина голови, спина і хвіст сірі, крила чорнувато-сірі. На крилах невеликі білі "дзеркальця". Нижня частина тіла і нижня частина спини руді. Очі темно-карі, дзьоб коричнево-чорний. Самички мають переважно піщано-коричневе забарвлення, нижня частина тіла у них світліша, крила чорнуваті з коричневими краями.
Поширення і екологія
Чорноволі зерноїди гніздяться на півночі і сході Болівії, в центральному Парагваї, на північному сході Аргентини та на крайньому заході Уругваю в долині річки Уругвай[4]. Взимку вони мігрують на північ, досягаючи півдня центральної Бразилії.
Чорноволі зерноїди живуть на вологих і заплавних луках, в чагарникових і очеретяних заростях на берегах річок і озер, на болотах і в саванах. Зустрічаються на висоті до 1100 м над рівнем моря.
Збереження
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Болівійським зерноїдам загрожує знищення природного середовища.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Sporophila hypochroma.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 лютого 2022.
- ↑ Claramunt, Santiago; Rocha, Gabriel; Aldabe, Joaquín (2006). The occurrence of Sporophila hypochroma and S. hypoxantha in Uruguay. Bulletin of the British Ornithologists' Club. 126 (1): 45—49.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |