Координати: 50°1′42″ пн. ш. 34°9′8″ сх. д. / 50.02833° пн. ш. 34.15222° сх. д. / 50.02833; 34.15222

Воскобійники (Миргородський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 16:32, 2 березня 2022, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Воскобійники
Файл:Є
Герб
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Шишацький район
Рада Воскобійницька сільська рада
Код КАТОТТГ UA53060330120082060
Облікова картка картка 
Основні дані
Населення 682
Поштовий індекс 38012
Телефонний код +380 5352
Географічні дані
Географічні координати 50°1′42″ пн. ш. 34°9′8″ сх. д. / 50.02833° пн. ш. 34.15222° сх. д. / 50.02833; 34.15222
Середня висота
над рівнем моря
151 м
Водойми ставки
Місцева влада
Адреса ради 38012, Полтавська обл., Шишацький р-н, с.Воскобійники
Карта
Воскобійники. Карта розташування: Україна
Воскобійники
Воскобійники
Воскобійники. Карта розташування: Полтавська область
Воскобійники
Воскобійники
Мапа
Мапа

Воскобі́йникисело в Україні, у Шишацькому районі Полтавської області. Орган місцевого самоврядування — Воскобійницька сільська рада, до складу якої входять також села: Носи, Романки, Вертелецьке, Сулими, Величкове.

На території села знаходяться загальноосвітня школа 1-3 ступенів, будинок культури, контора СТОВ "Воскобійники", декілька магазинів, дитячий садок "Берізка", тваринницькі ферми.

Географія

Село Воскобійники знаходиться за 1 км від правого берега річки Стеха, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Романки, нижче за течією на відстані в 1 км розташоване село Вертелецьке. Відстань до районного центру - 25 км, до обласного - 80. До найближчої залізничної станції Яреськи - понад 30 км. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою.

Походження назви

Перші згадки відносяться до середини 19 сторіччя. В той час на цьому місці існував козацький хутір Воскобойників. Він є у XXXIII томі видання «Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣниямъ 1859 года». На той час зареєстровано 19 дворів, населення: 70 чоловіків, 83 жінки[1].

Населення займалося сільським господарством: хліборобством, скотарством та бджолярством. Важливою складовою частиною бджолярства було виготовлення воску. Звідси ймовірно і походить назва.

В цій місцевості розповсюджено прізвище Воскобойник (Воскобійник) та похідні від нього. Відомо, що в 1906-1907 рр. людина на прізвище Воскобойник[2],[3] була старшиною Ковалівської волості. Також походять з Полтавщини підприємець Воскобійник Олексій (1922 р.н.), український вчений-історик Воскобійник Михайло Григорович (1918 р.н.), полковник армії УНР Воскобойніков Микола Порфирович (1880 р.н.).

У списку населених пунктів Полтавської губернії станом на 1910 рік згадується як хутір Воскобійників, відносився до Ковалівської волості Зіньківського повіту[4]. У списку сільських Рад Полтавської губернії на 7 вересня 1923 року згадується вже як село Воскобійники Ковалівського району Полтавського округу[4].

Місце в адміністративно-територіальному поділі

Згідно зі списком сільських рад Полтавської губернії на 1 лютого 1925 р. (зі змінами, затвердженими постановою ВУЦВКа від 03.03.1925) село Воскобійники віднесено до Шишацького району Полтавського округу.[4] Такі ж дані наведені в аналогічних списках 1926, 1928 рр[4]. Список сiльських, селищних та мiських Рад Полтавської областi на 1 вересня 1946 р. відносить село Воскобійники до Шишацького району Полтавської області[4]. Список сiльських, селищних та мiських Рад Полтавської областi на 1 березня 1960 р. відносить с. Воскобійники до Гоголівського району (Шишацький район перейменували у Гоголівський)[4]. Список міст обласного підпорядкування, міських, селищних та сiльських Рад Полтавської областi на 1 жовтня 1965 р. - до Диканського району[4]. Список міст обласного підпорядкування, міських, селищних та сiльських Рад Полтавської областi на 10 грудня 1967 р. - знову до Шишацького[4]. Аналогічний список на 1 січня 1978 р., на 1 січня 1989 р., та адміністративно-територіальний поділ Полтавщини на 1 червня 2012 р. підтверджують відношення с. Воскобійники до Шишацького району Полтавської області[4].

Населення

Населення становить 682 особи (2001 р).[5]

Згідно з даними Державної служби статистики України за 2001 р., своєю рідною мовою 97,51% населення вважають українську, 1,32% - російську, 0,88% - білоруську та 0,15% - вірменську[6].

Соціальна сфера

Навчально-виховні заклади

Функціонує школа I-III ступенів та дитячий садок.

Воскобійницька загальноосвітня школа має спортивний напрям із поглибленим вивченням математики та інформатики. Чимало її випускників навчається в провідних вищих навчальних закладах України: Полтавській аграрній академії, Полтавському технічному університеті ім. Ю. Кондратюка, НТУ "ХПІ", Харківській юридичній академії, НУДПСУ, Полтавському педуніверситеті та ін.

Культура

Функціонує бібліотека.

Охорона здоров'я

Функціонує Амбулаторія загальної практики - сімейної медицини. Акредитована за 1 категорією[7]

Зв'язок

  1. Поштовий зв'язок - Сільське відділення поштового зв’язку Воскобійники Центр поштового зв’язку №5 Миргород Полтавська дирекція Українського державного підприємства поштового зв’язку "Укрпошта"[8]. Индекс 38012. Адреса: вул. Центральна, 2
  2. Телефонний зв'язок. Стаціонарний телефонний зв'язок від "Укртелеком", код 05352. Мобільний зв'язок - Київстар, МТС Україна.

Економіка

СТОВ "Воскобійники"

Пам'ятки

  • Братська могила радянських воїнів (1957 р.). Автори: скульптор Я. Рик, архітектор Н. Клейн.[9]
  • Пам’ятний знак воїнам-землякам (1968 р.). Авторство належить Житомирським художнім майстерням[9].

Релігійні та ритуальні споруди

  • Свято-Іллінська церква (устав зареєстрований в 2012 р.[10])
  • Цвинтар

Історичні факти

Від Голодомору 1932-1933 рр померло 155 чол[11].

Примітки

  1. Н.Штиглиц (1862). Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣниямъ 1859 года. Том ХХХІІІ (рос. дореф.) . Санкт-Петербург: Центральный Статистический комитет МВД. с. 309. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 серпня 2015.
  2. рос. дореф. Справочная книжка по Полтавской губерніи на 1906. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія, аренд. Д. Н. Подземскимъ. 1906
  3. рос. дореф. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1907 год. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1907
  4. а б в г д е ж и к Білоус Г. П.; Білоусько О. А.; Гудим В. В. (2012). Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1648-2012 рр.): довідник з історії адміністративно- територіального поділу (PDF) (українська) . Полтава: ТОВ «АСМІ». с. 400. ISBN 978-966-182-203-9. Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 27 серпня 2015.
  5. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 26 серпня 2015.
  6. Банк даних. database.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 26 серпня 2015.
  7. Наказ Міністерства охорони здоров’я України 15.05.2015 № 281 (PDF) (українська) . Процитовано 29.08.15.[недоступне посилання з червня 2019]
  8. Детальна інформація про відділення поштового зв’язку. services.ukrposhta.com. Процитовано 29 серпня 2015.
  9. а б [[[Пам'ятки історії Шишацького району|accessdate]] = 2015-08-29 Пам'ятки історії Шишацького району] (укр.). {{cite news}}: Перевірте схему |url= (довідка)
  10. Про реєстрацію статутів релігійних громад | Полтавська обласна державна адміністрація. www.adm-pl.gov.ua. Процитовано 29 серпня 2015.
  11. Юхновський І.; Верстюк В.; Борисенко В. (2008). Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні (PDF) (українська) . Київ: Видавництво імені Олени Теліги. с. 1000. ISBN 978-966-355-024-4. Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 26 серпня 2015.

Посилання