Ірлява
| село Ірлява | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Закарпатська область |
| Район | Ужгородський район |
| Рада | Ірлявська сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1453 |
| Населення | 270 |
| Площа | 0,45 км² |
| Поштовий індекс | 89453 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°30′29″ пн. ш. 22°34′23″ сх. д. / 48.50806° пн. ш. 22.57306° сх. д.Координати: 48°30′29″ пн. ш. 22°34′23″ сх. д. / 48.50806° пн. ш. 22.57306° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 89453, с. Ірлява, вул. Шевченка, б/н |
| Карта | |
  Ірлява | |
 Ірлява | |
| Мапа | |
| |
Ірля́ва — село в Ужгородському районі Закарпатської області, на річці Стара.
Історія
Перші письмові згадки про село відносяться до 1417 року, коли ним володіли шляхтичі з Палло та Руського (нині — Східна Словаччина). Село, очевидно, було засноване шолтейсом в другій половині XIV — на початку XV ст. В другій половині XV—XVII ст. село стало однією з середнянських маєтностей родини Добо з Руського.
В 1567 році селяни Ірляви були оподатковані від 1,5 порти. В кінці XVI ст. в село переселилося кілька родин і в ньому на 1599 рік облікувалось 11 кріпацьких господарств, господарство шолтейса. За письмовим джерелом 1603 року в селі була наявна православна церква.
В селі Ірлява, на Ужгородщині побудована найбільша у Західній Україні сонячна електростанція ТОВ «Сонячна енергія ПЛЮС». ЇЇ будівництво провели в урочищі Дубина, використовуючи італійську технологією та у дуже стислий термін — всього за 6 місяців. Розташована вона на 23-х гектарах та «складена» з 43 тисяч блоків-панелей. Річна потужність цієї «крохи» становить 10,09 МВт. За одну годину вона продукує понад 9,5 кіловат.
Храм
Храм св. пр. Іллі. 1886.
У 1751 р. за пароха Якова Везделовича згадують маленьку дерев’яну церкву в посередньому стані, з двома дзвонами, прикрашену всіма образами. “В святильниці олтар дуже маленький, на обновлення якого при візиті подано позволеня”.
Теперішня церква – типова мурована базиліка з вежею над входом, збудована, за шематизмом 1883 р., у 1881 р. Над західним входом датою спорудження позначено 1886 p., а 1991 – рік останнього ремонту. У шематизмі 1915 р. церкву датують 1870 роком. Усередині вартими уваги є бічні вівтарі та іконостас роботи І. Павлишинця, масивні різьблені свічники і 3 розкішні двоярусні дерев’яні люстри. Два бічні вівтарі містять образи майстерного малювання, виконані ужгородським художником на прізвище Мигалій у 1934р. на замовлення Михайла Рошка.
Марія Тимко й Олена Сирохман та Марта Граб і Марія Гасинець пожертвували кошти на два образи, що прикрашають північну стіну нави
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 276 осіб, з яких 128 чоловіків та 148 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 270 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Відомі люди
- Ірлявський Іван — український поет, журналіст, громадський діяч.
Туристичні місця
- сонячна електростанція
- Храм св. пр. Іллі. 1886.
Примітки
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
| ||||||||