Бомбардування аеродрому Удбина
| Бомбардування аеродрому Удбина | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Війна Хорватії за незалежність | |||||||
| Координати: 44°33′25″ пн. ш. 15°46′29″ сх. д. / 44.55694444447221514° пн. ш. 15.77472222225000031° сх. д. | |||||||
| |||||||
| ||||||||
Бомбардування аеродрому Удбина — авіаудари авіацій країн-членів НАТО по аеродрому Удбина, який був під контролем Збройних сил Республіки Сербська Країна 21 листопада 1994 року. Це була перша значуща участь авіації НАТО у військових діях на території колишньої Югославії. Бомбардування стало результатом порушення введеної ООН заборони на польоти в небі Боснії авіацією Республіки Сербська Країна та на завдання сербами ударів по цілях у районі Біхач у Боснії та Герцеговині з аеродрому Удбина.
Упродовж 1993—1994 років під егідою ООН неодноразово проводились мирні переговори між ворожими сторонами, які не дали результату. Рада Безпеки ООН оголошує про створення повітряних зон безпеки. У Боснію були введені війська ООН. Спостереження за безпекою повітряного простору взяли на себе війська НАТО, які збивали сербські літаки[1].
Серби завдають удари по цілях у районі Біхач у Боснії та Герцеговині з аеродрому Удбина[2].
Підготовка
На базах НАТО в Італії починається робота з підготовки удару по Удбині. Командувач UNPROFOR французький генерал — лейтенант Бертран де Лапресль дозволив обмежений авіаналіт на аеродром сербів. Планування удару велося на авіабазі Даль Молін (район Венеції) Центрі повітряних операцій 5-го авіаційного тактичного командування НАТО. Керував операцією командувач ВПС НАТО у Південній Європі генерал-майор Військово-повітряних сил США Хел Хорнбург. До операції були залучені літаки з восьми італійських авіабаз.
Бомбардування
21 листопада авіація НАТО провела свою найбільшу операцію в Європі — 50 бойових літаків розбомбили аеродром Удбина. Першими об 11 годині 30 хвилин ранку в повітря піднялися літаки-заправники КС-135R з 319-го та 100-го заправних авіакрил ВПС США, КС-135 FR французьких Військово-повітряних сил та «Трістар» з 216-ї ескадрильї RAF. Повітряні танкери вийшли в намічені райони баражування над Адріатичним морем. Ударні літаки пішли на зліт о 13:00[3].
Перша хвиля ударів була по позиції ЗРК та зенітної артилерії, яка прикривала сербський аеродром. Два «Хорнети» з ескадрильї VMFA(AW)-332 з дистанції 21 кілометр випустили протирадіолокаційні керівні ракети AGM-88 HARM по РЛС зенітно-ракетного комплексу, слідом ще два F-18A/D з дистанції 13 кілометрів відстрілялись УР «Мевєрік» безпосередньо по позиціях зенітно-ракетного комплексу.
Французькі «Ягуари» та американські «Страйк Ігли» опрацювали повітряно-посадкову смугу та стернові доріжки бомбами з лазерним наведенням. Британські «Яструби», нідерландські F-16 та французькі «Міраж-2000» відбомбились по цих же цілях звичайними бомбами. Командування НАТО заявило, що кожна бомба, чи ракета точно вразила відведену ціль.
Реакція сербів
У районі Удбини в полон було взято двох військових з чеського контингенту ООН, але потім їх було звільнено. На базі Військово-повітряних сил Баня-Лука серби тримали трьох військових спостерігачів ООН на злітно-посадковій смузі як живий щит від можливих нальотів авіації Північноатлантичного альянсу.
Джерела
- «Виникнення і розвиток Югославії»
- «ОПЕРАТИВНА РОЛЬ АЛЬЯНСУ У ПІДТРИМЦІ МИРУ»
- БАЛКАНЫ 1991 БАЛКАНЫ 1991—2000. ВВС НАТО ПРОТИВ ЮГОСЛАВИИ.
|
Це незавершена стаття про війну. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |