Вулиця Богдана Хмельницького (Харків)
| Вулиця Богдана Хмельницького Харків | |
|---|---|
.jpg) Прокуратура Харківської області Вулиця Богдана Хмельницького. Прокуратура Харківської області | |
| Місцевість | Захарків |
| Район | Основ'янський |
| Назва на честь | Богдана Хмельницького |
| Колишні назви | |
| Кінська, Кінна (до 04.07.1925), Євгенії Бош (до 31.12.1953) | |
| Загальні відомості | |
| Дата початку забудови | кінець XVIII — початок XIX ст. |
| Протяжність | 770 м |
| Координати початку | 49°59′22″ пн. ш. 36°15′01″ сх. д. / 49.989472° пн. ш. 36.250306° сх. д. |
| Координати кінця | 49°59′07″ пн. ш. 36°15′32″ сх. д. / 49.985528° пн. ш. 36.259139° сх. д. |
| поштові індекси | 61001 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро | «Захисників України», 500 м |
| Рух | двосторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | від № 3 до № 32-б |
| Архітектурні пам'ятки | № 4, 17, 18, 26 |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r2392802 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Богдана Хмельницького у Вікісховищі | |
Вулиця Богдана Хмельницького — вулиця у Основ'янському районі Харкова. Прямує від Московського проспекта на південний схід до майдану Захисників України. Вулиця з двостороннім рухом.
Історія
.jpg)
Заснування вулиці відносять до кінця XVIII — початку XIX століття. Вона з'єднала тодішню Старомосковську вулицю (нині Московський проспект) і Кінну площу (нині майдан Захисників України). Спочатку вулиця носила назву "Кінська". На плані Харкова 1887 року вона показана під назвою «Кінна». На цій мапі показано, що вулицею проходить кінно-залізнична міська дорога. В 1925 році отримала ім'я Євгенії Бош, радянської партійної і державної діячки[1]. У 1953 році була перейменована на вулицю Богдана Хмельницького[2].
Забудова
- Будинок № 4 — Пам'ятка архітектури Харкова, охорон. № 350. Колишнє повітове земство, архітектори О. І. Алексєєв, М. В. Васильєв, 1912 рік. Сучасне використання будівлі — прокуратура Харківської області[3].
- Будинок № 11 — Терпідрозділ Центра надання адміністративних послуг Основ'янського району[4].
- Будинок № 12 — Будинок був пам'яткою архітектури Харкова, охорон. № 351, виключений з переліку. Колишня казарма, архітектор М. І. Дашкевич, 1913 рік.
- Будинок № 13 — Основ'янский територіальный центр соціального обслуговування міста Харкова[5].
- Будинок № 17 — Пам'ятка архітектури Харкова, охорон. № 348. Колишній прибутковий будинок, архітектор С. П. Тимошенко, 1913 рік. Сучасне використання будівлі — ГУ Державної фіскальної служби України у Харківській області[6].
- Будинок № 18 — Пам'ятка архітектури Харкова, охорон. № 352. Житловий будинок (власний) архітектора В. Х. Нємкіна, 1889—1892 роки[7].
- Будинок № 24 — Бізнес-центр «Протон»[8].
- Будинок № 26 — Пам'ятка архітектури Харкова, охорон. № 349. Житловий будинок, архітектор В. Х. Нємкін, XIX століття.
- Будинок № 27 — Колишня фабрика сільськогосподарських машин Ернеста Мельгозе, XIX століття[9].
- Будинок № 29 — майдан Захисників України, 7/8 — Харківський радіозавод «Протон».
Примітки
- ↑ Харьков — история — Улицы Харькова. Архів оригіналу за 05 вересня 2020 року. Процитовано 05 вересня 2020 року.
- ↑ «Харьков транспортный», улица Богдана Хмельницкого
- ↑ Прокуратура Харківської області
- ↑ Терпідрозділ ЦНАП Основ'янського району
- ↑ Основянский территориальный центр социального обслуживания (предоставления социальных услуг) города Харькова
- ↑ ГУ ДФС у Харківській області
- ↑ Андрей Парамонов (28 грудня 2018). Прогулки по Харькову: Дом архитектора Владимира Немкина на Конной улице. Архів оригіналу за 16 грудня 2020. Процитовано 16 грудня 2020.
- ↑ Бізнес-центр «Протон»
- ↑ Андрей Парамонов (30 березня 2018 року). Прогулки по Харькову. Фабрика Эрнеста Мельгозе по Конной улице. Архів оригіналу за 7 вересня 2020. Процитовано 7 вересня 2020 року.
Джерела
- Єдиний адресний реєстр міста Харкова [Архівовано 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Улицы и площади Харькова. Улица Богдана Хмельницкого
- История улиц и площадей Харькова. Московский проспект
- Домофото. Список зданий Харьков, Улица Богдана Хмельницкого. Архів оригіналу за 8 вересня 2020. Процитовано 8 вересня 2020 року.