Майдан Захисників України
| Майдан Захисників України | |
|---|---|
Сквер і пам'ятник захисникам України на майдані | |
| Район | Слобідський, Салтівський, Основ'янський |
| Колишні назви | |
| Кінна площа (до 1925), майдан Повстання (1925—2016) | |
| Загальні відомості | |
| Дата початку забудови | 1803 рік |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро | |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 1 — 19 |
| Комерція | Кінний ринок |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
| | |
Майда́н Захисникі́в Украї́ни — майдан у Салтівському, Слобідському та частково Основ'янському районі Харкова.

Сучасний майдан Захисників України з'являється у 1803 році як пасовище для військових обивателів за межами міста[1]. 1816 року з Михайлівського майдану сюди переїжджає торгівля худобою, через що за майданом закріплюється назва «Кінний»[1][2]. Площа увійшла у межі міста у 1846 році. Навколо майдану були зведені склади вовни, а на самому майдані відбувався Троїцький вовняний ярмарок[1]. 18 серпня 1883 року до майдану прокладений кінний трамвай французів Бонне й Отле, який з'єднав Кінну площу з центром міста та вокзалом[3]. Того ж року на майдані зведено будівлю трамвайного депо, а також будинок управління конкою[1][3]. На майдані також існував іподром, на місці якого у 1879—1882 роках був зведений завод Максиміліана Християновича Гельфериха, а у радянські часи — Академія Національної гвардії України[2]. Наприкінці ХІХ та на початку ХХ століття на Кінній площі працював ресторан Лютікова, готель Булатнікова та харчівня[2].

Частина Кінної площі займалася Михайлівським, з 1846 року — Свято-Духівським, кладовищем[1]. Воно було закрите 26 квітня 1886 року через заповненість[1]. На його місці за ініціативою та за фінансової підтримки місцевих мешканців планували звести храм Святого Йоасафа Білгородського[1]. Однак будівництво навіть не розпочалося через початок радянської окупації. У 1923 році кладовище було знесене, а на його місці зведено стадіон «Металіст»[4]. Під час реконструкції стадіону у 2007 році були виявлені залишки кладовища[5]. У 1848—1854 роках на майдані, на території сучасного скверу, була зведена церква Входу в Єрусалим Христа Спасителя (Свято-Духівський храм)[6]. У 1901—1907 роках він був реконструйований та розширений[1]. За часів радянської окупації храм закрили, а 1938 року знесли[6]. Нині на місці, де стояв храм, встановлений камінь[6].
Після завершення будівництва Харківсько-Балашівської залізниці, на майдані розвивався кінний ринок, заснований у 1875 році. У 1894 році він був облаштований, зведені лавки. У 1890-х роках сюди переїхали міські святкові заходи. 1902 року засаджений сквер в районі сучасного проспекту Героїв Харкова[6].
1925 року Кінну площу перейменовано на «майдан Повстання» на честь революційних подій 1905 року. 20 вересня 1936 року майдан перейменований на площу Грудневого повстання. Під час німецької окупації майдану повернуто історичну назву Кінний. Після Другої світової війни майдан знову називався Грудневого повстання, але у 1954 році вже згадується коротша назва «майдан Повстання»[2]. 17 травня 2016 року в рамках виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів та заборону використання їх символіки» Харківська обласна державна адміністрація перейменувала майдан Повстання на честь Захисників України[7].

Зараз на майдані залишилися декілька історичних будівель, зокрема Будинок працьовитости, зведений 1894 та 1895 роками, ймовірно, за проєктом Георгія Михайловича Шторха[8]. 16 вересня 2025 року будинок був серйозно пошкоджений в результаті російського терористичного удару, який був завданий БПЛА «Герань-2»[9]. На майдані також розташовані житловий будинок робітників заводу «Серп і Молот» 1924 року, велика будівля театру, зведена у 1931 році та декілька невеличких історичних будинків[10][2][11]. Кінний ринок на майдані працює вже понад 200 років, торгівля не зупинялася навіть під час Другої світової війни, коли частина будівель ринку була зруйнована[2].

26 травня 2016 року на майдані заклали капсулу та пам'ятний камінь на місці будівництва пам'ятника воїнам АТО[12]. Сам пам'ятник планували встановити у 2017 році[12]. 15 вересня 2016 року було проведено конкурс проєктів[13]. Переможцем конкурсу визнано роботу Олександра Рідного, яка являла собою двох солдат на постаменті[14]. Пам'ятник виконаний у стилі радянського соцреалізму, через що піддався критиці[15]. Всеукраїнське об'єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО клопотало про скасування рішення конкурсу, бо на їх думку він не несе серйозного смислового навантаження[14][15]. В результаті було затверджено інший проєкт пам'ятника, який відкрили 14 жовтня 2019 року[16][17][18]. Композиція складається з декількох елементів: 14 стел, що символізують 2014 рік — початок російсько-української війни, на яких викарбувано цитати з вірша «Любіть Україну!» Володимира Сосюри. Вони ведуть до великого куба, в якому відсутня частина — символ втрачених життів і територій[18][19].
Через площу проходять маршрути автобусів та трамваїв, розміщена тролейбусна кінцева «Кінний ринок»[20]. На майдан Захисників України ведуть виходи з однойменної станції метро[21]. Автостанція № 3 перевозить пасажирів у Вовчанському, Зміївському та Бабаївському напрямках.
- Пам'ятник бійцям АТО та ООС
- Алея Захисників України
- Пам'ятний камінь на місці храму Святого Духа
- 1 2 3 4 5 6 7 8 Парамонов, Андрій (2020). Вулиці старого Харкова (рос.). Харків: Фоліо. с. 243—245. ISBN 978-966-03-8413-2.
- 1 2 3 4 5 6 О Конном базаре на Конной площади. Харьков: новое о знакомых местах (рос.). 21 січня 2014. Процитовано 10 вересня 2025.
- 1 2 Харьков транспортный. Трамвай. Конка. gortransport.kharkov.ua. Процитовано 9 вересня 2025.
- ↑ Прогулянки по кістках: Моторошні історії знищених кладовищ Харкова – новини Харкова. www.depo.ua (укр.). Процитовано 9 вересня 2025.
- ↑ Добірка популярних місць Харкова, побудованих на цвинтарях. Голос Конотопа (рос.). Процитовано 9 вересня 2025.
- 1 2 3 4 Святодухівський храм | Харківська мапа. khuamap.netlify.app. Процитовано 9 вересня 2025.
- ↑ Розпорядження Харківської обласної державної адміністрації № 181 «Про перейменування об'єктів топоніміки м. Харкова» від 17 травня 2016 року
- ↑ Будинок працьовитости | Харківська мапа. khuamap.netlify.app. Процитовано 9 жовтня 2025.
- ↑ Прокурори задокументували наслідки атаки ворожого БпЛА по Харкову: постраждали четверо людей. Харківська обласна прокуратура (укр.). Архів оригіналу за 15 червня 2023. Процитовано 9 жовтня 2025.
- ↑ Будинок працьовитості для безробітних | Харківська мапа. khuamap.netlify.app. Процитовано 10 вересня 2025.
- ↑ Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 4 червня 2020 року № 1883 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»
- 1 2 Федоркова, Тетяна (26 травня 2016). В Харькове установили камень на месте будущего памятника бойцам АТО. MediaPort (укр.). Процитовано 10 вересня 2025.
- ↑ Соколова, Анна (9 листопада 2016). В Харькове открылась выставка проектов памятника Героям АТО. MediaPort (укр.). Процитовано 10 вересня 2025.
- 1 2 Соколова, Анна (11 листопада 2016). Объявлен победитель конкурса проектов памятника Героям АТО. MediaPort (укр.). Процитовано 10 вересня 2025.
- 1 2 Львова, Олена (20 листопада 2016). Памятник как зеркало. MediaPort (укр.). Процитовано 10 вересня 2025.
- ↑ Затверджено ескіз монументу захисникам України, який збудують у Харкові. Харківська обласна військова адміністрація (укр.). Процитовано 10 вересня 2025.
- ↑ Федоркова, Тетяна (19 вересня 2019). Пам’ятник захисникам України в Харкові планують відкрити у жовтні. MediaPort (укр.). Процитовано 10 вересня 2025.
- 1 2 Федоркова, Тетяна (14 жовтня 2019). У Харкові відкрили пам'ятник захисникам України. MediaPort (укр.). Процитовано 10 вересня 2025.
- ↑ Gazeta.ua (14 жовтня 2019). Открыли памятник защитникам Украины. Gazeta.ua (рос.). Процитовано 10 вересня 2025.
- ↑ Харьков транспортный. Конечная "Ст. м. "Захисників України"". gortransport.kharkov.ua. Процитовано 10 вересня 2025.
- ↑ Харьков транспортный. Метро. Станции и сооружения. Станция "Захисників України". gortransport.kharkov.ua. Процитовано 10 вересня 2025.



