Вілла Альдобрандіні

Вілла Альдобрандіні
41°48′12″ пн. ш. 12°41′00″ сх. д.
Країна	Італія
Розташування	Фраскаті
Тип	вілла
Архітектор	Джакомо делла Порта
Вілла Альдобрандіні Вілла Альдобрандіні (Італія)
Медіафайли у Вікісховищі

Вілла Альдобрандіні ( Villa Aldobrandini ) — заміська вілла родини Альдобрандіні під Римом.

Історія

Архітектори

Задум створити віллу виник наприкінці 16 століття. Будівництво стало можливим завдяки отриманню великих коштів родиною Альдобрандіні, представник якої посів місце папи римського (Климент VIII) і вдалого залучення до проектування і будівництва архітектора Джакомо делла Порта.

На цьому місті була невелика садиба єпископа Олександра Руфіні, яка вже не задовольняла смакам родини Альдобрандіні, зростанню її престижу.

Архітектор мав великий авторитет і завершував грандіозне будівництво головного собору католиків - собору Св. Петра в Римі. Цього разу йому доручили створення заміської вілли для фактичного володаря папської держави. Її грандіозні розміри мали підкреслити велич володаря, хоча офіційним замовником був племінник папи - кардинал П'єтро Альдобрандіні.

Будівництво тривало у 1598 - 1602 роках. Джакомо делла Порта помер у 1602 р., а добудови і створення інтер'єрів продовжили архітектори Карло Мадерно та Джованні Фонтана.

Складові частини ансамблю

Вигляд вілли з боку міста

Ансамбль має чітку осьову побудову, напрямок якої започаткував гірський ручай. Вілла побудована на схилі пагорба, а ручай використали для створення каскаду, грандіозного німфею, довжина якого дорівнює довжині палацу. Вісь продовжується за палацом в нижній сад і надала напрям вулиці міста (віале Катона), тобто отримала містобудівне значення.

Інтер'єри оздоблені картинами художників доби пізнього маньєризму і бароко, серед яких

• Федеріко Цуккарі
• Таддео Цуккарі
• Кавалер д'Арпіно
• Доменікіно

Висока мистецьк вартість споруд і самого ансамблю зробила віллу Альдобрандіні явищем в мистецтві, рівним уславленим зразкам на кшталт Вілли д'Есте, Вілли Торлонія, палаццо Пітті тощо.

Каскад і німфей

Німфей вілли

Окрасою комплексу стали каскад і німфей. Останній- розкішна архітектурна декорація з фонтанами і декором, що нагадувала театральну декорацію. Регулярні частини саду розташовані поблизу палацу і не виходять далеко в природне оточення, а скупчені поблизу центральної осі.

• 
  Маска монстра в саду вілли
• 
  Скульптура велетня Поліфема, що грає на сопілці бога Пана, 1621 рік, скульптор Жак Серезін
• 
  «Суд царя Мідаса», фреска роботи Доменікіно.

Джерела

• Gartenkunst in Europa. Orig.-Ausg. Köln, Taschen, 1990, ISBN 3-8228-0402-9
• Italian villas and gardens. München, Prestel, 1992, ISBN 3-7913-1181-6
• Keller, Herbert: Kleine Geschichte der Gartenkunst. 2., neubearb. und erw. Aufl. Berlin, Blackwell-Wiss.-Verl., 1994, ISBN 3-8263-3022-6
• Mader, Günter: Italienische Gärten. Zürich, Buchclub Ex Libris, 1988
• Mazzoni, Ira Diana: Gärten & Parks. Hildesheim, Gerstenberg, 2005, ISBN 3-8067-2543-8
• Thacker, Christopher: Die Geschichte der Gärten. Zürich, Orell Füssli, 1979, ISBN 3-280-01091-8
• Francis D. K. Ching, Architecture : Form, Space, and Order, Van Nostrand Reinhold, New York, 1979
• Carl L. Franck, The Villas of Frascati, Alec Tiranti, Londres, 1966
• Christian Norberg-Schulz, Baroque Architecture, Rizzoli International Publications, New York, 1986
• Kevin Matthews, The Great Buildings Collection, Artifice, New York, 2001
• Брунов Н. «Рим. Архітектура эпохи бароко»,М, 1937
• Всеобщая история архитектуры, т 2, М, 1963

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вілла Альдобрандіні

• Маньєризм
• Архітектура бароко
• Сад бароко
• Фреска
• Садівник
• Ландшафтний дизайн