Головащук Сергій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Головащук Сергій Іванович
рос. Сергей Иванович Головащук
Народився 30 вересня 1922(1922-09-30)
Соболівка, Волинська губернія, Українська СРР
Помер 24 червня 2013(2013-06-24) (90 років)
Київ, Україна
Діяльність мовознавець
Нагороди
орден Вітчизняної війни орден Вітчизняної війни II ступеня медаль «За відвагу»
Державна премія СРСР

Сергій Іванович Головащук (30 вересня 1922, с. Соболівка, тепер Коростенського району Житомирської області — 24 червня 2013, Київ) — український мовознавець, словникар, кандидат філологічних наук з 1971.

Біографія

Закінчив 1952 Київський університет.

Працював упродовж 19501958 років у видавництві АН України, з 1958 року — в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні АН України1973 року — старший науковий співробітник), у 19911998 роках — старший науковий співробітник в Інституті української мови НАН України.

Наукова діяльність

Автор праць з української лексикографії, правопису, культури мови:

  • монографія «Перекладні словники і принципи їх укладання» (1976);
  • «Словник-довідник з правопису» (1979);
  • «Словник-довідник з правопису та слововживання» (1989);
  • «Складні випадки наголошення. Словник-довідник» (1995);
  • «Словник-довідник з українського літературного слововживання» (2000);
  • «Російсько-український словник сталих словосполучень» (2001);
  • ряду статей у наукових збірниках і періодиці.

Один з укладачів і редакторів «Русско-украинского словаря» (т. 1–3, 1968; Держ. премія УРСР в галузі науки і техніки, 1973), «Словника української мови» (т. 1–11, 1970—1980; Держ. премія СРСР, 1983), «Орфографічного словника української мови» (1975, 1999), «Словника синонімів української мови» (Т. 1-2, 1999—2000).

Праці

Монографії

  • Перекладні словники та принципи їх укладання (1976).

Словники

  • Російсько-український геологічний словник (1959; співукладач).
  • Російсько-український словник (у 3 т.; 1968; співукладач і співредактор).
  • Словник української мови» (в 11 т.; 1970—1980; співукладач і співредактор).
  • Орфографічний словник української мови (1975; співукладач і співредактор).
  • Перекладні словники та принципи їх укладання (1976).
  • Словник-довідник з правопису (1979).
  • Словник-довідник з правопису та слововживання (1989).
  • Орфографічний словник: 4–10 кл. (1987; 9-те вид. — 1996).
  • Орфографічний словник української мови (1994; співукладач; 2-е вид. 1999).
  • Складні випадки наголошення (1995).
  • Українське літературне слововживання (1995).
  • Русско-украинский словарик (1997).
  • Правописний словник (1999).
  • Словник синонімів української мови (у 2 т.; 1999–2000; співукладач; 2-е вид. — 2006).
  • Словник-довідник з українського літературного слововживання (2000; 3-є вид. — 2010).
  • Російсько-український словник сталих словосполучень (2001).
  • Словник наголосів (2003).
  • Орфографічний словник складних слів української мови (2008).

Статті

  • До специфіки перекладної лексикографії близькоспоріднених мов // Мовознавство. — № 1. — 1970. — С. 3—10.
  • Розмежування значень слів у двомовному словнику // Мовознавство. — 1970. — № 4. — С. 15—24.
  • А. Ю. Кримський як лексикограф // А. Ю. Кримський — україніст і орієнталіст: (матеріали ювіл. сесії до 100-річчя з дня народж.) / АН УРСР; Ордена Трудового Червоного Прапора Інститут мовознавства імені О. О. Потебні; редкол.: І. К. Білодід (відп. ред.) та ін. — Київ : Наукова думка, 1974. — С. 49—59.
  • Позасловникова лексика в творах Олеся Гончара // Мовознавство. — 1988. — № 6. — С. 32—40.
  • До правопису закінчень відмінюваних слів // Український правопис: так і ні. — К., 1997. — С. 81—86.

Література

Посилання