Головащук Сергій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Golovaschuk-b.jpg

Головащук Сергій Іванович (30 вересня 1922, с. Соболівка, тепер Коростенського району Житомирської області — †24 червня 2013, Київ) — український мовознавець, словникар, кандидат філологічних наук з 1971.

Біографія[ред.ред. код]

Закінчив 1952 Київський університет.

Працював 19501958 у видавництві АН України, з 1958 — в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні АН України1973 — старший науковий співробітник), у 19911998 — старший науковий співробітник в Інституті української мови НАН України.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Автор праць з української лексикографії, правопису, культури мови:

  • монографія «Перекладні словники і принципи їх укладання» (1976),
  • «Словник-довідник з правопису» (1979),
  • «Словник-довідник з правопису та слововживання» (1989),
  • «Складні випадки наголошення. Словник-довідник» (1995),
  • «Словник-довідник з українського літературного слововживання» (2000),
  • «Російсько-український словник сталих словосполучень» (2001),
  • ряду статей у наукових збірниках і періодиці.

Один з укладачів і редакторів «Русско-украинского словаря» (т. 1–З, 1968; Держ. премія УРСР в галузі науки і техніки, 1973), «Словника української мови» (т. 1–11, 1970–80; Держ. премія СРСР, 1983), «Орфографічного словника української мови» (1975, 1999), «Словника синонімів української мови» (Т. 1-2, 1999–2000).

ПРАЦІ

Монографії

  • Перекладні словники та принципи їх укладання (1976).

Словники

  • Російсько-український геологічний словник (1959; співукладач).
  • Російсько-український словник (у 3 т.; 1968; співукладач і співредактор).
  • Словник української мови» (в 11 т.; 1970–1980; співукладач і співредактор).
  • Орфографічний словник української мови (1975; співукладач і співредактор).
  • Перекладні словники та принципи їх укладання (1976).
  • Словник-довідник з правопису (1979).
  • Словник-довідник з правопису та слововживання (1989).
  • Орфографічний словник: 4–10 кл. (1987; 9-те вид. – 1996).
  • Орфографічний словник української мови (1994; співукладач; 2-е вид. 1999).
  • Складні випадки наголошення (1995).
  • Українське літературне слововживання (1995).
  • Русско-украинский слова рик (1997).
  • Правописний словник (1999).
  • Словник синонімів української мови (у 2 т.; 1999–2000; співукладач; 2-е вид. – 2006).
  • Словник-довідник з українського літературного слововживання (2000; 3-є вид. – 2010).
  • Російсько-український словник сталих словосполучень (2001).
  • Словник наголосів (2003).
  • Орфографічний словник складних слів української мови (2008).

Статті

  • До специфіки перекладної лексикографії близькоспоріднених мов // Мовознавство. – №1. – 1970. – С. 3–10.
  • Розмежування значень слів у двомовному словнику // Мовознавство. – 1970. – № 4. – С. 15–24.
  • А. Ю. Кримський як лексикограф // А. Ю. Кримський – україніст і орієнталіст. – К. : Наук. думка, 1974. – С. 49–60.
  • Позасловникова лексика в творах Олеся Гончара // Мовознавство. – 1988. – № 6. – С. 32–40.
  • До правопису закінчень відмінюваних слів // Український правопис: так і ні. – К., 1997. – С. 81–86.

Література[ред.ред. код]

У мережі[ред.ред. код]