Голубкіна Ганна Семенівна
Голубкіна Ганна Семенівна | ||||
---|---|---|---|---|
Народження |
16 (28) січня 1864[1] Зарайськ, Рязанська губернія, Російська імперія[1] | |||
Смерть | 7 вересня 1927[2][3][…] (63 роки) | |||
Зарайськ, Рязанська губернія, РСФРР, СРСР[1] | ||||
Поховання | Зарайськ | |||
Країна |
Російська імперія Російська СФРР СРСР | |||
Навчання | Московське училище живопису, скульптури та зодчества (1894), Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1895) і Академія Колароссі (1897) | |||
Діяльність | скульпторка | |||
Напрямок | імпресіонізм | |||
Роки творчості | 1895[2] — 1927[2]–1927[2] | |||
Вчитель | Волнухін Сергій Михайлович, Іванов Сергій Івановичd, Беклемішев Володимир Олександрович і Філіппо Колароссиd | |||
Працівник | Пречистенські робітничі курсиd і Вищі художньо-технічні майстерні | |||
Твори | Плавець[d] | |||
Роботи в колекції | Третьяковська галерея | |||
| ||||
Голубкіна Ганна Семенівна у Вікісховищі |
Ганна Семенівна Голубкіна (16 [28] січня 1864, Зарайськ — 7 вересня 1927, там же) — російська скульпторка. У її честь названий кратер Голубкіна на Венері[5].
Біографія
Ганна Семенівна народилася в місті Зарайськ Рязанської губернії (нині Московська область) у міщанській старовірческій сім'ї. У двадцять п'ять років виїхала до Москви, вступила в організовані А. О. Гунстом Класи витончених мистецтв (1889—1890 рр..), де її здібності помітив відомий скульптор і педагог С. М. Волнухін. Навчається кілька років у Московському училищі живопису, ліплення і зодчества. Переїжджає в Петербург, де відвідує в 94-95 навч. році Академію Художеств як вільний слухач (клас Ст. А. Беклемішева). Влітку 95 року їде в Париж, де відвідує приватну Академії Колароссі. Створена скульптура «Залізний». Після короткочасного повернення в Росію в 97 році вона, зайнявши місце Камілли Клодель, стає асистенткою Огюста Родена. Виконує руки і ноги його скульптур. Створені такі її роботи як «Стара», «Вогонь», «Туман». Для «Старої» вона використала позу «Мислителя»[6].
У 1901 році повертається до Москви. Викладала в Московському комерційному училищі (1904—1906 рр..), на Пречистенских робочих курсах (1913—1916 рр.) і у Вхутемасі (1918—1922 рр..). Автор книги «Кілька слів про ремесло скульптора»[7].
Руками однією з найбільш відомих російських жінок-скульпторів зроблено чимало творів, які стали класикою станкової скульптури. Роботи знаходяться в найбільших музеях і зборах (Третьяковська Галерея, Російський Музей та інших). Голубкіна стала одним із перших скульпторів, що створили у своїх творах образ людей праці.
Їй також належить перший в Росії скульптурний портрет Карла Маркса.
В останні роки часто поверталася на батьківщину. Померла в Зарайську, де і була похована на міському кладовищі.
Зараз в Зарайську знаходиться музей Голубкіної, відкритий в її будинку. У 1999 році в музеї встановлено пам'ятник Голубкіної роботи Ю. Ф. Іванова. У Москві існує її музей-майстерня філія Третьяковської Галереї.
Примітки
- ↑ а б в Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- ↑ а б в г RKDartists
- ↑ FemBio database
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ http://www.hrono.info/biograf/bio_g/golubkina_as.php
- ↑ http://www.tg-m.ru/articles/2-2014-43/moskovskie-stranitsy-tvorchestva-golubkinoi
- ↑ https://doriandecor.ru/anna-golubkina-pismo-k-ogyustu-rodenu/
Джерела
|