Городецький Олексій Опанасович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 21:05, 8 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Олексій Опанасович Городецький
Народився 30 березня 1897(1897-03-30)
Новокостичі
Помер 9 січня 1967(1967-01-09) (69 років)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Країна СРСР СРСР
Діяльність біофізик
Alma mater Саратовський університет
Галузь біофізика
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор біологічних наук
Членство НАН України
Партія КПРС
У шлюбі з Городецька Емма Генріхівна

Олексій Опанасович Городецький (30 березня 1897, Новокостичі — 9 січня 1967, Київ) — український радянський біофізик, рентгенолог і радіолог, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент АН УРСР23 січня 1957 року)[1].

Біографія

Народився 30 березня 1897 року в селі Новокостичах (тепер Самарської області Росії). У 1924 році закінчив медичний факультет Саратовського університету. З 1944 року в Києві. З 1946 року працював в Інституті клінічної фізіології АН УРСР, з 1953 року завідував лабораторією біофізики і Інституті фізіології ім. О. О. Богомольця АН УРСР, з 1963 року — завідувач сектору біофізики й радіобіології.

У 19571960 роках очолював кафедру радіології Київського інституту удосконалення лікарів[2].

Могила Олексія Городецького

Помер 9 січня 1967 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 4).

Наукова діяльність

Праці присвячені рентгенологічному дослідженню функціональної здатності серця, вивченню біологічної дії ядерних випромінювань, методам лікування раку та захворювань крові тощо.

Примітки

  1. Сайт Національної академії наук України. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 19 вересня 2012.
  2. Д. С. Мечєв. РАДІОЛОГІЧНА ОСВІТА. Український радіологічний журнал, 2008, том 16, випуск 4, сторінка 461

Література