Давид Дмитрович Городецький
| Давид Дмитрович | ||
| ||
|---|---|---|
| бл. 1382 — до 1392 | ||
| Попередник: | Дмитро Городецький | |
| Наступник: | Іван та Юрій Дмитровичі | |
| Народження: | невідомо | |
| Смерть: |
до 1392 р. Давид-Городок | |
| Рід: | Рюриковичі (Ізяславичі Турівські) | |
| Батько: | Дмитро Городецький | |
| Шлюб: | Марія Ольгердівна | |
| Діти: | Митко | |
Давид Дмитрович (?—до 1392) — князь городецький (до 1388—до 1392), був одружений з Марією, донькою великого князя литовського Ольгерда. Походив ймовірно з Турово-пінської гілки Рюриковичів. Згідно з місцевою легендою — засновник білоруського міста Давид-Городка.
Біографія
Вперше згадується у зв'язку з одруженням із Марією Ольгердівною близько 1382 р. У 1386 р. серед інших князів приніс присягу королю польському і великому князю литовському Ягайлу.
26 квітня 1388 р. Давид Дмитрович разом з литовськими князями та боярами поручається перед великим князем литовським Ягайлом за Дмитра-Корибута Ольгердовича[1].
У 1392 р. уже в іншій поручній, за Гридка Костянтиновича зустрічаємо Івана та Юрія Городецьких, скоріш за все братів Дмитра[2]. Тому ймовірно до цього часу Давид Дмитрович вже був мертвий.
За Ф. І. Леонтовичем, Городецька волость була вотчиною Давида Дмитровича та князів Івана і Юрія. Уступивши головні центри уділу (Пінськ) Наримунту Гедиміновичу старі руські князі змогли затриматись в південних волостях турівського князівства, і заснувати тут як не при Наримунті то при його спадкоємцях новий уділ до якого входили Турівська і Городецька волості з центром в останньому[3].
Записаний у Любецькому пом’янику разом з дружиною Марією, та у Києво-Печерському пом’янику.
Сім'я
Дружина: Марія, дочка Великого князя Литовького Ольгерда (1345—1377).
Діти:
- Митько Давидович (?—1440) — князь городецький і турівський (після 1492—1440).
- Володимир Давидович (? — до 1440) — прихильник Свидригайла, згаданий кілька раз у 1430-х рр.
Примітки
- ↑ Akta Unij Polski z Litwa 1385-1791. – Krakow, 1932. – S. 17-18; Розов В. Грамоты XIV-XV столетей. – С. 38-39.
- ↑ Розов В. Грамоты XIV-XV столетей. – С. 38-39.
- ↑ Леонтович Ф.И. Очерки истории литовско-русского права. Образование территории Литовского государства / - С.-Пб.: Тип. В.С. Балашева и Ко, 1894. - С. 141.
Література
- Леонтович Ф.И. Очерки истории литовско-русского права. Образование территории Литовского государства / - С.-Пб.: Тип. В.С. Балашева и Ко, 1894. - С. 138 — 142.
- Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти [1]. — Біла Церква, 2006.