Дельфінотерапія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дельфінотерапія — метод лікування, що ґрунтується на спілкуванні з дельфінами, ефективність якої є предметом наукових дискусій.

Прибічники терапії вважають, що спілкування з дельфінами допомагає стабілізувати психоемоційний стан людини, зняти психологічне напруження, пацієнт заспокоюється, швидко знаходить вихід із кризової ситуації[джерело?].

Дельфінотерапію іноді використовують з метою психологічної реабілітації для людей, що потрапили в екстремальні умови: пережили землетруси, урагани, аварії чи інший сильний стрес.

Існує значна критика ефективності дельфінотерапії. Хоча дослідження 2005 року показало, що спілкування з дельфінами є ефективним методом для лікування слабких та середньої слабкості депресій[1], воно зазнало критики з кількох позицій. Наприклад, залишилося невідомим, чи дельфінотерапія ефективніша, ніж спілкування із звичайними свійськими тваринами[2]. Огляд цього та деяких інших досліджень виявив значні методологічні помилки. На основі цих даних було зроблено висновок, що наразі не існує жодних переконливих наукових свідчень, що дельфінотерапія є ефективним методом лікування або може забезпечити більше, ніж тимчасове покращення настрою[3].

Однозначного висновку, щодо ефективності чи не ефективності дельфінотерапії, не зважаючи на постійні заяви[4] станом на 2021 р не має. 2008 року була перша спроба наукового дослідження даного питання у Інституті DAT (Міжнародний Інститут Дельфінотерапії), але однозначних висновків не було.[5]

Є питання щодо фінансової складової даного виду терапії та щодо гуманного повадження з тваринами[4][6].

Див. також

Примітки

  1. Randomised controlled trial of animal facilitated therapy with dolphins in the treatment of depression. 2005. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=404 (довідка)
  2. Biju Basil, Maju Mathews (2005). Methodological concerns about animal-facilitated therapy with dolphins. BMJ. 331 (7529): 1407. doi:10.1136/bmj.331.7529.1407. PMC 1309662. PMID 16339258.
  3. Lori Marino, Scott O. Lilienfeld (2007). Dolphin-Assisted Therapy: more flawed data and more flawed conclusions (PDF). Anthrozoos. 20 (3): 239—49. doi:10.2752/089279307X224782. Архів оригіналу (PDF) за 28 лютого 2008. Процитовано 20 лютого 2008.
  4. а б ЩО ГОВОРИТЬ НАУКА ПРО ДЕЛЬФІНОТЕРАПІЮ 22 ЖОВТНЯ 2018
  5. (нім.)«Delfintherapie» Eine Faktensammlung / Januar 2008, 23 p.
  6. Дельфінарії в Україні: чому не варто сюди ходити

Література

  • Understanding Controversial Therapies for Children with Autism, Attention Deficit Disorder, and Other Learning Disabilities: A Guide to Complementary and Alternative Medicine. Lisa A.Kurtz.- 2008 .- 210 p. Source ISBN 978-1-84310-864-1
  • Friedrich Wilhelm Steinweg, Karin Schutt: Delfine als Therapeuten. Die KEMER-Methode: Behandlung in der Türkei, Nachsorge in Deutschland. Verlag im Kilian, Marburg 2006, ISBN 3-932091-94-9.(нім.)
  • Erwin Breitenbach, Lorenzo v. Fersen, Eva Stumpf, Harald Ebert: Delfintherapie für Kinder mit Behinderungen. Analyse und Erklärung der Wirksamkeit. edition bentheim, Würzburg 2006, ISBN 3-934471-59-5.(нім.)
  • Eva Stumpf: Delfintherapie aus wissenschaftlicher Perspektive. Möglichkeiten der Evaluationsforschung im sonderpädagogischen Feld. fwpf, Freiburg 2006, ISBN 3-939348-03-1.(нім.)

Посилання