Джузеппе Альберіґо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джузеппе Альберіґо
Народився 21 січня 1926(1926-01-21)[1][2][…]
Куассо-аль-Монте, Провінція Варезе, Ломбардія, Королівство Італія
Помер 15 червня 2007(2007-06-15)[1][2][…] (81 рік)
Рим, Італія або Болонья, Італія
Країна  Італія[4]
 Королівство Італія
Діяльність історик церкви, богослов, викладач університету, історик
Галузь Історія Католицької церкви
Заклад Болонський університет
Нагороди

CMNS: Джузеппе Альберіґо у Вікісховищі

Джузеппе Альберіґо (італ. Giuseppe Alberigo; 21 січня 1926, Куассо-аль-Монте — 15 червня 2007, Болонья) — італійський історик, один з провідних фахівців з історії Католицької церкви і Другого Ватиканського собору.

Біографія

Джузеппе Альберіґо народився 21 січня 1926 року в Куассо-аль-Монте на півночі Італії.

У 1948 році отримав докторський ступінь в Католицькому університеті Мілану (доктор юридичних наук), працював асистентом у «Центрі документації» в Болоньї. Проводив дослідження з питань права та церковної історії. У 1951 році Альберіґо був призначений професором університету Модени. З 1954 по 1967 рік працював у Флорентійському університеті.

У 1962 році Джузеппе Альберіґо став керівником Інституту релігійних наук у Болоньї, а в 1967 році отримав призначення на посаду професора церковної історії. До цього часу відносяться його дослідження з історії Тридентського собору над якими він працював під час дворічного перебування в Бонні.

У 1999 році Джузеппе Альберіґо було присвоєно звання почесного доктора факультету католицького богослов'я Вестфальського університету в Мюнстері.

Також довгий час Джузеппе Альберіґо, разом з Гансом Кюнгом і Карлом Ранером був членом редакції богословського журналу «Concilium».

Помер 15 червня 2007 року в Болоньї.

Наукова діяльність

Джузеппе Альберіґо відомий в усьому науковому світі своїми дослідженнями з історії Другого Ватиканського собору, зокрема тими, що вийшли під його редакцією у п'ятитомному збірнику праць цього собору («Storia del concilio Vaticano II»), опублікованому в 1995—2001 роках та перекладеному багатьма мовами.

Джузеппе Альберіґо також написав декілька досліджень про діяльність папи римського Івана XXIII. Був автором і редактором багатьох інших книг і есе.

Нагороди

Праці

  • «Папа Іван XXIII» — «Papa Giovanni (1881—1963)» (2000),
  • «Історія Другого Ватиканського собору» — «Storia del Concilio Vaticano II» (5 т., 1995—2001),
  • «Коротка історія Другого Ватиканського собору» — «Breve storia del concilio Vaticano II (1959—1965)» (2005),
  • «Християнство в Італії» — «Il cristianesimo in Italia» (1997),
  • «Церква свята і грішна» — «Chiesa santa e peccatrice» (1997),
  • «Протестантська Реформація. Витоки і причини» — «La riforma protestante. Origini e cause» (1988).

Примітки

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Енциклопедія Брокгауз
  3. а б AlKindi
  4. Catalog of the German National Library
  5. Le onorificenze della Repubblica Italiana. Quirinale. Процитовано 7 грудня 2017. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)

Посилання