Ельжбета Дружбацька
| Ельжбета Дружбацька | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | Ельжбета Ковальська |
| Народилася |
1695 або 1698 Малопольське воєводство, Республіка Польща |
| Померла |
14 березня 1765 Тарнів |
| Підданство | Річ Посполита |
| Діяльність | поетеса |
| Галузь | фантастика[1] і поезія[1] |
| Знання мов | польська[2][3][1] |
| Magnum opus | Q20035342? |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Ковальські |
| У шлюбі з | Казимир Дружбанський |
| Діти | 2 доньки: Маріанна і Анна. |
Єлизавета Дружбацька (пол. Elżbieta Drużbacka, 1695 або 1698 — 14 березня 1765) — поетеса та письменниця часів Речі Посполитої, представниця сарматського бароко. Прямий предок Андрея Шептицького.
Біографія[ред. | ред. код]
Походила зі шляхетського роду Ковальських. Замолоду опинилася в почті шляхтянки Ельжбети Сенявської (із князів Любомирських). Здобула освіту в Кракові. У 1720 році вийшла заміж за Казимира Дружбацького, жидачівського скарбника. Народила від нього двох доньок — Маріанну і Анну. Після смерті чоловіка у 1740 році перебувала як компаньйонка при родинах Сенявських, Любомирських, Санґушків, Красицьких. У 1760 році оселилася в монастирі беренардинів у м. Тарнів, де й померла у 1765 році.
Творчість[ред. | ред. код]
В її доробку присутня релігійна епіка (присвячена святим Марії Єгипетській, Давиду, Марії Магдалині) і вірші, віршовані романи, фабула яких сходить до міфології, фольклору та французької прециозної прози. Особливо цікава поема «Опис чотирьох пір року», де картини природи далекі від поширених аркадських шаблонів й відображають своєрідне і художньо чуйне сприйняття її поетесою.
Серед іншого значними є поеми «Історія князя Адольфа, спадкоємця Роксоланії», «Хвала лісу», «Історія християнської принцеси Елефантини Євфратської».
Крім того, вона є автором численних морально-дидактичних творів, де намагалася показати сучасні звичаї, шляхи їх покращення. Відомими серед таких творів є «Пункти для поліпшення польських звичаїв», «Приклади для віруючих і статечний шлюб по любові».
Діти[ред. | ред. код]
- Маріанна — прямий предок Андрея Шептицького.
- Анна.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Drużbacka z Kowalskich, Elsbeth // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 3. — S. 383.
Джерела[ред. | ред. код]
- Barbara Sawczyk, Maria Sąsiadowicz, Ewa Stańczyk, Ocalić od zapomnienia… Patroni tarnowskich ulic. Tom 1, Tarnów 2003, ISBN 83-915445-2-4.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ельжбета Дружбацька |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
