Козак-Савицька Ірина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:56, 24 листопада 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (Бот: Автоматизована заміна тексту: (-членкиня +член))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ірина Козак-Савицька
Народилася 30 жовтня 1925(1925-10-30)
Львів
Померла 19 листопада 2015(2015-11-19) (90 років)
Мюнхен
Громадянство ЗУНР ЗУНРПольща ПольщаСРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність політична діячка
Партія
Нагороди
Кавалер Золотого Хреста бойової заслуги Першого класу
Кавалер Золотого Хреста бойової заслуги Першого класу

Іри́на Козак-Савицька (псевдо: «Лада», «Бистра»; нар. 30 жовтня 1925, Львів — пом. 19 листопада 2015, Мюнхен) — член ОУН з гімназичних часів, провідниця жіночої мережі ОУН Львівщини. Зв'язкова Романа Шухевича. Голова Крайового Українського Червоного Хреста.

Життєпис

Зліва на право Марта Пашківська, Ірина Савицька та Ольга Ільків

У 1939—1941 роках працювала секретарем проводу ОУН у Кракові. З відступом радянських військ зі Львівщини — обласна провідниця жіночої мережі ОУН. З 1943 року очолює Український Червоний Хрест Львіщини.

З 1945 — заступниця Катерини Зарицької (псевдо Монета), після долучення до СРСР Закерзоння входить до Крайового проводу — включив Слюзар Дмитро «Золотар». Виконувала доручення, 9 травня 1945 року арештована, однак радянська влада не знала, кого арештувала, тому її спочатку навіть вдалося викупити і вона втекла від стеженням. Їй вдалося відірватися та втекти зі Львова, прийшла до свого батька, який зв'язався із підпільницею. Через неї про стан дізнався Олекса Гасин «Лицар» та попросив одного з підпільників, щоб розмістити «Ладу» в якійсь з криївок. Цього зроблено не було, внаслідок чого вона була повторно арештована. За цей провал генерал Чупринка гостро картав командира, котрий не прийняв своєчасне рішення.

1968 року їй дозволено повернутися на землі України. Тривалий час очолювала Об'єднання українських жінок у Німеччині (до 2003 року).

Джерела