Зарицька Катерина Миронівна
Катерина Зарицька | ||
---|---|---|
Катерина Зарицька | ||
Загальна інформація | ||
Народження |
3 листопада 1914 м. Коломия, Галицько-Буковинське генерал-губернаторство, Російська імперія | |
Смерть |
29 серпня 1986 (71 рік) м. Волочиськ, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР | |
Поховання | ||
Громадянство |
![]() | |
Alma Mater | Національний університет «Львівська політехніка» | |
Псевдо | «Орися», «Калина», «Монета», «Легенда» | |
Військова служба | ||
Приналежність |
![]() ![]() ![]() | |
Нагороди та відзнаки | ||
|
Катерина Миронівна фон Зарицька гербу Новина[2][3] (псевдо: «Монета»; 3 листопада 1914, м. Коломия — 29 серпня 1986, м. Волочиськ, Хмельницька область, УРСР) — член ОУН, зв'язкова Романа Шухевича, організатор і керівник Українського Червоного Хреста, дружина Михайла Сороки, донька видатного математика Мирона Зарицького, мати художника Богдана Сороки.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася 3 листопада 1914 в Коломиї (Галицько-Буковинське генерал-губернаторство, Російська імперія, нині Івано-Франківської області, Україна). Батько — український вчений-математик та педагог Мирон Зарицький.
У 1915—1919 роках проживала в Новому Селі (нині Підволочиського району). У 1924—1926 роках навчалася в гімназії в Тернополі, з 1926-го — в гімназії сестер Василіянок у Львові (тепер лінгвістична гімназія), яку закінчила 1932 року.[4] Згодом здобула диплом інженера геодезії у Львівській політехніці.
З 1930 року — діячка ОУН. Протягом 1931—1932 входила до дівочої бойово-розвідувальної п'ятірки під керівництвом Марії Кос. До її складу входили також Дарія Гнатківська, Віра Свєнціцька та Олена Недзвєцька.
У 1935—1936 роках була заарештована й засуджена на Варшавському процесі до 8 років ув'язнення, однак апеляційний суд скоротив термін до 6 років, а на підставі амністії термін зменшено до 4. Згодом засуджена на Львівському процесі до 5 років тюрми, однак термін був скорочений на підставі амністії до 2,5 років.
Вийшла на волю в грудні 1938 року. 5 листопада 1939 року взяла шлюб у Соборі святого Юра із Михайлом Сорокою. У березні 1940 р. їх обох арештовує НКВС.
З березня 1940 по червень 1941 Катерина провела у в'язниці НКВС «Бригідки» у Львові, де народила сина Богдана.
Протягом 1941—1943 крайова провідниця жіночої сітки ОУН, з 1943 організатор і керівник Українського Червоного Хреста. З 1945 по 1947 зв'язкова Головного Командира УПА Романа Шухевича, працювала також у відділі пропаганди ОУН. 21 вересня 1947 заарештована органами НКВС в Ходорові[5] та засуджена до 25 років ув'язнення.
Перебувала у Верхньоуральській та Володимирській тюрмах, 1969 року переведена до табору суворого режиму в Мордовії.[4] Вийшла на волю 21 (22) вересня 1972 із забороною проживати в Західній Україні. У зв'язку з цим поселилась у м.Волочиськ Хмельницької області. Померла 29 серпня 1986. Перепохована на Личаківському цвинтарі. У вересні 1991 р., коли з Сибіру привезли останки чоловіка Михайла Сороки, Катерину Зарицьку перепоховано у їх спільну могилу.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Згідно з Наказом Головного військового штабу УПА ч. 1/45 від 25.04.1945 р. референт УЧХ крайового проводу ОУН ЗУЗ Катерина Зарицька — «Калина» нагороджена Срібним хрестом заслуги УПА.
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
- У місті Львові є курінь ч. 30 ім. Катрусі Зарицької. Заснований 26 березня 1995 року ст. пл. Лесею Онишко (зв'язкова) та гурточками «Мангусти», «Фіалки», «Хом'ячки» та «Проліски».
- На честь українського математика Мирона Зарицького та його доньки Катерини у 1991 році названа вулиця Зарицьких у Галицькому районі Львова (до 1991 р. — вул. Воровського); родина Зарицьких мешкала на цій вулиці в будинку № 27.[6]
- 14.10.2017 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у Львові Срібний хрест заслуги УПА (№ 007) переданий Любі Сороці, невістці Катерини фон Зарицької-Сороки — «Калини».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Личаківський некрополь — С. 365.
- ↑ Возняк Григорій, Осадча Олена, Сорока Люба.Мирон Зарицький — поет математичних формул. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2009. — С. 5. — ISBN 978-966-10-0536-4.
- ↑ Богдан Сорока I. Родина.
- ↑ а б Мельничук Б., Уніят В. Зарицька Катерина Миронівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 622. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Роман Шухевич — навічно з нами!
- ↑ Зарицьких вул. // Сайт «Прадідівська слава. Українські пам'ятки»
Джерела[ред. | ред. код]
- Бондарук Л. Михайло Сорока. — Дрогобич : Відродження, 2001.
- Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К.: Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1006 с. — ISBN 966-410-001-3.
- Онишко Л. В. Зарицька Катерина Миронівна // Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, Наук. т-во ім. Т. Шевченка, Ін-т енцикл. дослідж. НАН України. — К. : [б. в.], 2010. — Т. 10 : З — Зор. — 712 с. — 10 000 прим. — ISBN 978-966-02-5721-4.
Посилання[ред. | ред. код]
![]() |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Зарицька Катерина Миронівна |
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Зарицька Катерина Миронівна |
- Катерина Зарицька // Портал «Таємна січ — Кампот»
- Катерина Зарицька // Бандерівець
- Мельник І. Сторіччя Катерини Зарицької // Zbruch, 03.11.2014
- Трагічне кохання Катерини Зарицької та Михайла Сороки // UaModna, 16 червня 2015
Див. також[ред. | ред. код]
|
|
- Народились 3 листопада
- Народились 1914
- Померли 29 серпня
- Померли 1986
- Поховані на Личаківському цвинтарі
- Випускники Львівської політехніки
- Лицарі Срібного Хреста Заслуги 1 класу
- Варшавський процес
- Зарицькі гербу Новина
- Діячі УПА
- Діячі ОУН
- Зв'язкові Романа Шухевича
- Пластуни
- Дисиденти та правозахисники
- Український рух опору
- Українські політв'язні
- Репресовані
- Уродженці Коломиї
- Учні гімназій Тернополя
- Випускниці гімназії сестер Василіянок
- Студенти Львівської політехніки — діячі ОУН
- Померли у Волочиську
- Перепоховані на Личаківському цвинтарі
- Зв'язкові Української повстанської армії