Зарицька Катерина Миронівна

Катерина Зарицька;
	Катерина Зарицька
Загальна інформація
Народження	3 листопада 1914; м. Коломия, нині Івано-Франківська область, Україна
Смерть	29 серпня 1986 (71 рік); м. Волочиськ, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР
Поховання	Личаківський цвинтар :
Alma Mater	Національний університет «Львівська політехніка»
Псевдо	«Орися», «Калина», «Монета», «Легенда»
Військова служба
Приналежність	Українська держава (1941)
Нагороди та відзнаки
	Зарицька Катерина Миронівна у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зарицька.

Катерина Миронівна Зарицька гербу Новина^[2]^[3] (псевдо: «Монета»; 3 листопада 1914, Коломия — 29 серпня 1986, Волочиськ, Хмельницька область, УРСР) — член ОУН, зв'язкова Романа Шухевича, організатор і керівник Українського Червоного Хреста, дружина Михайла Сороки, дочка видатного математика Мирона Зарицького, мати художника Богдана Сороки.

Життєпис[ред. | ред. код]

Докладніше: Зарицькі

Народилася 3 листопада 1914 року в Коломиї (окупована Російською імперією Галичина, за російським адмінподілом місто входило у склад Галицько-Буковинського генерал-губернаторства, нині Івано-Франківської області, Україна). Батько — український учений-математик та педагог Мирон Зарицький.

У 1915—1919 роках проживала в Новому Селі поблизу Підволочиська. У 1924—1926 роках навчалася в гімназії в Тернополі, з 1926-го — у приватній гімназії сестер Василіянок у Львові (тепер лінгвістична гімназія), яку закінчила в 1932 році.^[4] Згодом здобула диплом інженера геодезії у Львівській політехніці.

З 1930 року — діячка ОУН. Протягом 1931—1932 років входила до дівочої бойово-розвідувальної п'ятірки під керівництвом Марії Кос. До її складу входили також Дарія Гнатківська, Віра Свєнціцька та Олена Недзвєцька.

У 1935—1936 роках була заарештована й засуджена на Варшавському процесі до 8-ми років ув'язнення, однак апеляційний суд скоротив термін до 6-ти років, а на підставі амністії термін зменшено до 4-х. Згодом засуджена на Львівському процесі до 5-ти років тюрми, однак термін був скорочений на підставі амністії до 2,5 років.

Вийшла на волю в грудні 1938 року. 5 листопада 1939 року взяла шлюб у Соборі святого Юра з Михайлом Сорокою. У березні 1940 р. їх обох арештувало НКВС.

З березня 1940 року до червня 1941 року Катерина провела у в'язниці НКВС «Бригідки» у Львові, де народила сина Богдана.

Протягом 1941—1943 років — крайова провідниця жіночої мережі ОУН, з 1943 організаторка й керівниця Українського Червоного Хреста. З 1945 до 1947 року — зв'язкова Головного Командира УПА Романа Шухевича, працювала також у відділі пропаганди ОУН. 21 вересня 1947 року заарештована органами НКВС у Ходорові^[5] та засуджена до 25-ти років ув'язнення.

Перебувала у Верхньоуральській та Владимирській тюрмах, у 1969 році переведена до табору суворого режиму в Мордовії^[4]. Вийшла на волю 21 (22) вересня 1972 року із забороною проживати в Західній Україні. В зв'язку з цим поселилась у м. Волочиськ Хмельницької області.

Померла 29 серпня 1986 року. Перепохована на Личаківському цвинтарі. У вересні 1991 р., коли з Сибіру привезли останки чоловіка Михайла Сороки, останки Катерини Зарицької перепоховали в їхній спільній могилі.

З червня 2022 року її іменем названа вулиця у місті Волочиськ.

Нагороди[ред. | ред. код]

Згідно з Наказом Головного військового штабу УПА ч. 1/45 від 25.04.1945 р. референт УЧХ крайового проводу ОУН ЗУЗ Катерина Зарицька — «Калина» нагороджена Срібним хрестом заслуги УПА.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

У місті Львові є курінь ч. 30 ім. Катрусі Зарицької. Заснований 26 березня 1995 року ст. пл. Лесею Онишко (зв'язкова) та гурточками «Мангусти», «Фіалки», «Хом'ячки» та «Проліски».
На честь українського математика Мирона Зарицького та його дочки Катерини в 1991 році названа вулиця Зарицьких у Галицькому районі Львова (до 1991 р. — вул. Воровського); родина Зарицьких мешкала на цій вулиці в будинку № 27.^[6]
14 жовтня 2017 р. від імені Координаційної ради з ушанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у Львові Срібний хрест заслуги УПА (№ 007) переданий Любі Сороці, невістці Катерини фон Зарицької-Сороки — «Калини».

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б Личаківський некрополь — С. 365.
d:Track:Q62416080
↑ Возняк Григорій, Осадча Олена, Сорока Люба.Мирон Зарицький — поет математичних формул [Архівовано 4 квітня 2017 у Wayback Machine.]. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2009. — С. 5. — ISBN 978-966-10-0536-4.
↑ Богдан Сорока I. Родина. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 4 квітня 2017.
↑ ^а ^б Мельничук Б., Уніят В. Зарицька Катерина Миронівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 622. — ISBN 966-528-197-6.
↑ Роман Шухевич — навічно з нами!. Архів оригіналу за 10 липня 2014. Процитовано 3 грудня 2014.
↑ Зарицьких вул. [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Сайт «Прадідівська слава. Українські пам'ятки»

Джерела[ред. | ред. код]

Бондарук Л. Михайло Сорока. — Дрогобич : Відродження, 2001.
Мельник І. Сторіччя Катерини Зарицької [Архівовано 30 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Zbruč. — 2014. — 3 литсопада.
Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1006 с. — ISBN 966-410-001-3.
Онишко Л. В. Зарицька Катерина Миронівна [Архівовано 3 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2010. — Т. 10 : З — Зор. — 712 с. — ISBN 978-966-02-5721-4.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Зарицька Катерина Миронівна

Катерина Зарицька // Портал «Таємна січ — Кампот» [Архівовано 26 листопада 2011 у Wayback Machine.]
Катерина Зарицька // Бандерівець
Трагічне кохання Катерини Зарицької та Михайла Сороки [Архівовано 22 червня 2015 у Wayback Machine.] // UaModna, 16 червня 2015
Катерина Зарицька: про персональну зв'язкову Романа Шухевича у програмі «Ген українців» • 30 студія [Архівовано 9 жовтня 2021 у Wayback Machine.]

Див. також[ред. | ред. код]

Лицарі ОУН та УПА

Біографії Історія Тернопільщина Українська повстанська армія

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7725634_citetype_Q13136"_data-entity-id="Q62416080">[[:d:Q62416080|Личаківський_некрополь]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_С.&nbsp;365.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q62416080]]</div>-1] а ^б Личаківський некрополь — С. 365.
d:Track:Q62416080

[Мирон_Зарицький_—_поет_математичних_формул-2] Возняк Григорій, Осадча Олена, Сорока Люба.Мирон Зарицький — поет математичних формул [Архівовано 4 квітня 2017 у Wayback Machine.]. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2009. — С. 5. — ISBN 978-966-10-0536-4.

[3] Богдан Сорока I. Родина. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 4 квітня 2017.

[МУ622-4] а ^б Мельничук Б., Уніят В. Зарицька Катерина Миронівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 622. — ISBN 966-528-197-6.

[5] Роман Шухевич — навічно з нами!. Архів оригіналу за 10 липня 2014. Процитовано 3 грудня 2014.

[6] Зарицьких вул. [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Сайт «Прадідівська слава. Українські пам'ятки»

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]