Закерзоння

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мапа Закерзоння без території Північного Підляшшя

Закерзо́ння — публіцистична назва українських етнічних територій, розташованих на захід від так званої лінії Керзона, які входили до складу Польщі.

До цих земель належать, з півдня на північ — Лемківщина, Надсяння, Сокальщина, Равщина, Холмщина і Підляшшя.

Загальна площа Закерзоння становить понад 20 тис. км², на якій проживало до виселення понад 850 000 українців. Протягом жовтня 1944 — серпня 1946, за даними польських джерел, до України (тоді — УРСР у складі СРСР) було виселено 482 тис. осіб, та бл. 160 тис. у 1947 році в результаті операції «Вісла» — на території у західній та північній частині новоствореної польської держави, що до 1945 року належали Німеччині. На центрально-північному Підляшші залишилося ще близько 200 тис. українців не зачеплених переселенням, бо тут була розмита їх національна свідомість, або ж їх зараховували до білорусів, як і в пізніші часи. Північне Підляшшя виселення в основному обійшли стороною, оскільки багато українців назвалися білорусами, які не підпадали під депортацію. Згідно з умовами радянсько-польського договору від 16.08.1945 (незначно змінені радянсько-польським договором 1951) ці споконвічні українські землі відійшли під владу Польщі.

З антиукраїнським терором польського уряду рішуче боролося українське націоналістичне підпілля та Українська повстанська армія, яка вела бойові операції проти польських каральних частин у Закерзонні до кінця 1947.

За спогадами ветерана УПА Святослава Мельничука:[1]

УПА вступила в бій з Армією Крайовою, так, що вигнали і поляків, і німців, навіть була один час створена так звана Закерзонська республіка. Фактично управляли УПА на Холмщині і Підляшші. То недовго було, але було.

У 1947 польський комуністичний режим вчинив один зі своїх найкривавіших злочинів проти українського населення Закерзоння, провівши операцію «Вісла», внаслідок якої понад 160 тис. українців були насильно вивезені з батьківських земель на терени північної та західної Польщі.

Ґрунтовне дослідження життя українців у Польщі після Другої світової війни (1944—1984) опубліковане у праці Мирослава Трухана «Українці в Польщі після Другої світової війни, 1944—1984 / Передмова: Василь Маркусь. — Нью Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1990. — XII + 404 с.», яка становить Том 208 Записок Наукового товариства імені Шевченка.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Від демократії до депортації, том. 1, Чернівці, Юрій Макар, Михайло Горний, Віталій Макар, Анатолій Салюк.
  2. Гаврилюк Ю. Закерзоння // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; Національна академія наук України, Наукове товариство імені Шевченка, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2014. — ISBN 944-02-3354-X.
  3. Депортації, 3 томи. — Львів (Документи, матеріали, спогади) Відповідальний редактор Юрій Сливка.
  4. Німець О. Короткий довідник Закерзоння. — Косів : Писаний Камінь, 2011. — 156 с.
  5. Закерзоння. 6 томів. Спогади під редакцією Богдана Гука.
  6. Партизанськими дорогами з командиром «Залізняком». Головний редактор Роман Зінкевич.
  7. Перемиська шашкевичівка. Історичний нарис 2011. Степан Заброварний, Ірина Спольска-Онишко.
  8. Перемишль Західний Бастіон України 1961 р. — Нью-Йорк, Філадельфія.
  9. Перемишль і перемиська земля протягом віків. Збірник наукових праць і матеріалів. 3 томи під редакцією Степана Заброварного.
  10. Пом'яни, Господи, душі слуг твоїх. Михайло Козак, 2002.
  11. Українська державна чоловіча гімназія у Перемишлі. 1895—1995 / упоряд. І. Гнаткевич. / Львів. рег. суспільно-культурне т-во «Надсяння», Мале спільне науково-виробниче підприємство «Некрополіс». — Дрогобич : Відродження, 1995. — 304 с.
  12. Українська державна головна гімназія у Перемишлі 1895—1995 рр.
  13. Український Інститут для дівчат у Перемишлі. 1895—1995: Ювілейна Книга Пам'яті до 100-річчя заснування / Львів. рег. суспільно-куль- турне т-во «Надсяння», Мале спільне науково-виробниче підприєм- ство «Некрополь».
  14. Українці Закерзоння. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 2007. Упорядник-редактор В.Бадяк.
  15. Цельняк Ірина. «Переселенці»: тисячолітня дорога Холмщини, Підляшшя, Надсяння і Лемківщини: Історична розповідь. — Львів : Край, 2009.
  16. Явожно: Спогади в'язнів польського концентраційного табору / підгот. Б. Гук, М. Іваник ; Об'єднання Українців «Закерзоння». — Л. ; Перемишль ; Торонто : Вид-во Львівської політехніки, 2007. — 356 с. : іл. — (Бібліотека Закерзоння. Серія «Спогади» ; т. 1).
  17. Ярославська гімназія 1940—1944 рр. (2 випуски).
  18. Ярославщина. Випуск 1. Історично-мемуарний збірник, 2002.
  19. Ярославщина: Засяння 1031—1947. Історично-мемуарний збірник 1986.
  20. Akcja «Wisła» 1947. Dokumenty i materiały, wstęp, wybór i opracowanie dokumentów Eugeniusz Misiło. — Warszawa, 2012.

Посилання[ред.ред. код]

В соціальних мережах:


Історія України Це незавершена стаття з української історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Historia Poloniae Це незавершена стаття з історії Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Польща Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.