Ліне Велта

Велта Ліне Velta Līne
латис. Velta Līne
Народилася	28 вересня 1923(1923-09-28) Рига
Померла	31 грудня 2012(2012-12-31) (89 років) Рига
Поховання	Лісовий цвинтар
Громадянство	Латвія
Діяльність	акторка
Чоловік	Гунарс Цилінскіс
IMDb	ID 0512606
Нагороди та премії

Велта Ліне (латис. Velta Līne, рос. Велта Мартыновна Лине 28 серпня 1923(19230828), Рига — 31 грудня 2012, Рига) — латвійська акторка. Дружина актора і режисера Гунара Цилінскіса.

Біографія

Закінчила драматичну студію Народного театру в Ризі (1946). З 1945 року — акторка Національного театру (Театр драми ім. А. Упіта).

Серед виконаних нею ролей — Офелія в «Гамлеті» Шекспіра, Маргарита Готьє в «Дамі з камеліями» Олександра Дюма-сина, Лариса в «Безприданниці» Островського, Нора в однойменній п'єсі Ібсена. Своє 80-річчя Ліні зазначила роллю Фаїни Раневської у виставі за п'єсою Олександра Образцова «Два серця».

Широкому глядачеві відома як виконавиця ролі імператриці Олександри Федорівни у фільмі «Агонія» (1981). Знялася також у картинах «Урок історії» (1957), «Вступ» (1962), «Довга дорога в дюнах» (1980).

Фільмографія

• 1961 — «Обдурені» — Беате
• 1962 — «Вступ» — евакуйована латишка
• 1962 — «День без вечора» — Херта Егле
• 1966 — ««Циклон» почнеться вночі» — Кремер
• 1968 — «За поворотом — поворот» — Анна
• 1970 — «Республіка Воронячої вулиці» — мати Янки
• 1980 — Жайворонки — Зелма
• 1981 — «На межі століть» — Лауклене

Нагороди та звання

• Сталінська премія другого ступеня (1948); за виконання ролі Кайви у виставі «Глина і порцеляна» А. П. Грігуліса.
• Сталінська премія третього ступеня (1951).
• Заслужена артистка Латвійської РСР (1954).
• Народна артистка Латвійської РСР (1964).
• Народна артистка СРСР (1973).
• З нагоди 85-річчя нагороджена Орденом Трьох зірок.

Література

• Viktors Hausmanis. Velta Line. Riga: Zinatne, 1986. — 214 pp. (латис.)

Посилання

• Фотографії в колекції Латвійської академічної бібліотеки
• Фоторепортаж^{[недоступне посилання з квітня 2019]} і телерепортаж зі святкування 85-річчя Велти Ліне