Манертит
| Манертит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[d][1][2] |
| IMA-номер | IMA1994-035 |
| Абревіатура | Mah[3] |
| Хімічна формула | NaCu₃(AsO₄)₂Cl * 5H₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 8.DH.45 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | тетрагональна сингонія[4] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Volker Mahnertd |
| Типова місцевість | Cap Garonne mined[2] |
 Манертит у Вікісховищі | |
Манертит (англ. mahnertite) — мінерал класу фосфатів, арсенатів, ванадатів.
Загальний опис
Хімічна формула: (Na, Са)Cu3(AsO4)2Cl∙5H2O. Містить (%): Na — 3,58; Ca — 0,85; Cu — 30,93; As — 26,52; H — 1,30; Cl — 3,89; O — 32,93. Зустрічається у вигляді тонких таблитчастих кристалів, сфероліти. Тетрагональна сингонія. Твердість 2-3. Густина 3,33. Колір смарагдово-зелений. Риса світло-синя. Блиск скляний. Спайність досконала. Утворюється в окиснених зонах мідних родовищ з високим вмістом арсену в асоціації з тенантитом, ковеліном, пущаровскітом, кварцом. Осн. знахідки: родовище Кап-Гарон, Франція (Cap Garonne Mine, Le Pradet, Var, Provence-Alpes-Côte d'Azur, France). Названий в честь швейцарського зоолога Ф. Манерта.
Див. також
Примітки
- ↑ Mandarino J. A. New minerals recently approved by the Commission on New Minerals and Mineral Names, International Mineralogical Association // The Canadian Mineralogist — 1995. — Vol. 33. — P. 691–698. — ISSN 0008-4476; 1499-1276
- ↑ а б Sarp H. La mahnertite, (Na,Ca)Cu3(AsO4)2Cl·5H2O, un nouveau minéral de la mine de Cap Garonne, Var, France // Archives des Sciences: éditées par la Société de physique et d’histoire naturelle de Genève — 1996. — Vol. 49. — P. 119–124. — ISSN 1661-464X; 0003-9705
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ mineralienatlas.de
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Манертит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Манертит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Robert F. Martin, William H. Blackburn, Encyclopedia of mineral names: first update (PDF), in The Canadian Mineralogist,, vol. 37, 1999, pp. 1045-1078. URL consultato il 9 marzo 2014.
