Мечеть Істікляль

Мечеть Істікляль
6°10′11″ пд. ш. 106°49′51″ сх. д.
Тип споруди	мечеть
Розташування	Індонезія, Джакарта
Архітектор	Friedrich Silaband
Початок будівництва	1961
Кінець будівництва	1978
Стиль	Ісламська архітектура
Належність	іслам
Оригінальна назва	індонез. Masjid Istiqlal
Вебсайт	istiqlal.or.id
Мечеть Істікляль (Індонезія)
Мечеть Істікляль у Вікісховищі

Мечеть Істікляль (індонез. Masjid Istiqlal) — мечеть Джакарти, найбільша в Південно-Східній Азії.

Ця національна мечеть Індонезії, побудована в ознаменування незалежності Індонезії і в подяку народу за милість Бога. Тому національну мечеть Індонезії назвали арабським словом «istiqlal», що означає «незалежність».

Історія

Після здобуття Індонезією незалежності від Нідерландів в 1949 році виникла думка побудувати національну мечеть для цієї нової республіки, личить для країни з найбільшим мусульманським населенням в світі. Цю думку про будівництво великої індонезійської мечеті вперше висловили Вахід Хасім, перший міністр Індонезії у справах релігії, і Анвар Чокроаміното, пізніше призначений головою фонду мечеті. У 1953 році був заснований комітет з будівництва мечеті Істікляль на чолі з Чокроаміното, який представив проект індонезійському президенту Сукарно, який вітав його і згодом взяв будівництво мечеті під свій контроль.

Сукарно активно стежив за плануванням і будівництвом мечеті, в тому числі головував в журі конкурсу з відбору проектів мечеті, проведеного в 1955 році. Переміг проект, представлений Фредеріком Сілабаном, архітектором християнського віросповідання.

24 серпня 1961 року Сухарто заклав перший камінь в підставу мечеті, будівництво зайняло сімнадцять років. Президент Індонезії Сухарто відкрив національну мечеть 22 лютого 1978 року. Вона як і раніше є найбільшою мечеттю в регіоні і вміщує понад 120 000 чоловік одночасно.

Галерея

• Файл:Istiqlal Mosque Minbar.jpg