Миролюбне
| село Миролюбне | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Хмельницька область |
| Район | Старокостянтинівський |
| Рада | Миролюбненська сільська рада |
| Облікова картка | Миролюбне |
| Основні дані | |
| Засноване | 1517 |
| Колишня назва | Вища Погоріла |
| Населення | 770 |
| Площа | 2,673 км² |
| Густота населення | 288,07 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 31160 |
| Телефонний код | +380 3854 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°39′22″ пн. ш. 27°12′50″ сх. д. / 49.65611° пн. ш. 27.21389° сх. д.Координати: 49°39′22″ пн. ш. 27°12′50″ сх. д. / 49.65611° пн. ш. 27.21389° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
317 м |
| Водойми | р. Іква |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 31160, с. Миролюбне |
| Карта | |
  Миролюбне | |
 Миролюбне | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Миролю́бне (до 1966 року — Вища Погоріла і Нижча Погоріла) — село в Україні, у Старокостянтинівському районі Хмельницької області. Населення становить 770 осіб. Орган місцевого самоврядування — Миролюбненська сільська рада.
Історія
Станом на 1886 рік в колишньому власницькому селі Вища Погоріла Сковородецької волості Старокостянтинівського повіту Волинської губернії, мешкало 723 особи, налічувалось 122 дворових господарства, існувала православна церква, постоялий будинок і водяний млин[1].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 563 осіб (272 чоловічої статі та 291 — жіночої), з яких 525 — православної віри[2].
Пам'ятки природи
- Морозівське (заповідне урочище) — заповідне урочище місцевого значення.
- Венеція (пам'ятка природи).
Постаті
- Яневич Володимир Анатолійович (1993—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017.
Посилання
Примітки
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-25. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
