Мишки (рід)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
варіант гербу Корчак

Мишки гербу Корчак — дрібношляхетський та зем'янський рід в Україні.

Відомості

Каспер Несецький стверджував, що рід Мишок — «єдиний» з родом Боговитинів.

Мишки-Холоневські

Одна з гілок роду стали підписуватись Мишки-Холоневські від назви їх маєтку — села Холонів. З часом полонізувалась.

Представники


Мишки-Варковські

Мишки-Варковські — нащадки Федора Богдановича Мишки (р. н. невід. — п. після 1539), дідича на Варковичах Луцького повіту (нині село Дубенського р-ну Рівнен. обл.). Найвідомішим представником цієї гілки роду був син Федора Михайло М.-В. (бл. 1530 — жовтень 1605), який починав свою стрімку кар'єру при дворі короля польського і великого князя литовського Сигізмунда II Августа (1553–65) як господарський дворянин та польний писар, 1561–63 — мозирський підстароста великого литов. гетьмана, мозирського старости Миколая Радзивилла, 1564–66 — королів. ротмістр. Упродовж життя обіймав уряди річицького (1565–67), гомельського (1568–94) та овруцького (1572–78) старости (див. Староство); 1570–71 був справцею Київського воєводства. Завдяки підтримці потужного клану князів Радзивиллів 1572 отримав привілей на волин. каштелянство (див. Каштелян) і, таким чином, першим (і останнім) у роду посів місце в сенатіРечі Посполитої. Дідич містечка і замку Варковичів, сіл Варковичі, Молодова (нині с. Молодова Перша; обидва села Дубенського р-ну), частин у Серниках (нині село Зарічненського р-ну; усі Рівнен. обл.), Бородчичах і Холоневі Луцького повіту Волинського воєводства. Народившися в правосл. родині, у зрілому віці прийняв вчення однієї з протестантських течій, згодом навернувся на католицизм; похований у фундованій ним же Варковицькій римо-катол. каплиці поруч із дружиною Ядвігою Збонською з Курова. У шлюбі з нею мав чотирьох дітей: Абрама, Миколая, Станіслава і Марушу, дружину великого литов. маршалка і ген. жмудського старости кн. Станіслава Радзивілла. З них Абрам М.-В. (р. н. невід. — п. 4 жовтня 1604) — овруцький староста (1578—1604) і волин. стольник (1580–93), а Станіслав М.-В (р. н. невід. — п. бл. 1623) — королів. коморник. Рід вигас у 1-й пол. 17 ст.

Примітки

  1. а б Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 3. — S. 57.

Джерела та література

Посилання