Новодворівка
| село Новодворівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Запорізька область |
| Район | Розівський район |
| Рада | Новомлинівська сільська рада |
| Облікова картка | Новодворівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1823 |
| Населення | 214 |
| Площа | 0,92 км² |
| Густота населення | 232,61 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 70321 |
| Телефонний код | +380 6162 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°26′27″ пн. ш. 36°58′01″ сх. д. / 47.44083° пн. ш. 36.96694° сх. д.Координати: 47°26′27″ пн. ш. 36°58′01″ сх. д. / 47.44083° пн. ш. 36.96694° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
180 м |
| Водойми | р. Сухі Яли |
| Відстань до обласного центру |
163 км |
| Відстань до районного центру |
11,6 км |
| Найближча залізнична станція | Розівка |
| Відстань до залізничної станції |
13,8 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 70320, Запорізька обл., Розівський р-н, с. Новомлинівка, вул. Лугова, 3 |
| Сільський голова | Мавроді Михайло Харлампійович |
| Карта | |
  Новодворівка | |
 Новодворівка | |
| Мапа | |
| |
Новодво́рівка (німецька колонія поселенців № 14, «Neuhoff, Нейгоф»[1][2] іноді пишеться з однією літерою «Ф»)[3] — село в Україні, у Розівському районі Запорізької області. Населення становить 214 осіб. Орган місцевого самоврядування - Новомлинівська сільська рада.
Географія
Село Новодворівка знаходиться на березі річки Сухі Яли, на відстані 1 км від села Новомлинівка. На річці зроблена загата.
Історія
Етимологія
Давнє, перше найменування села походить за однойменним німецькому назвою прусського поселення нім. Neuhoff, яке сходить до історії стародавнього іменування Німеччини.
Період розвитку в Російській імперії
У 1823 році за 60 км на північний захід від Маріуполя на території 1320 десятин землі німецькими переселенцями з Данцинга (28 Familien aus Kr. Marienburg) було засновано католицьке поселення, яке іменувалося Нейгоф (нім. Neuhof) або колонія № 14. До 1917 року воно було частиною Катеринославської губернії, у різний час раніше входило до складу Маріупольського та Олександрівського повітів, а також — у Маріупольський колоніальний округ; було частиною Романівської (Людвігстальская) волості.
За даними 1859 року у Нейгофі над Дордубівським буєраком було 24 подвір'їв, 228 мешканців.[4]
Радянський період
У 1925—1939 роках село входило до складу Люксембурзького німецького національного району Маріупольської округи (з 1932 — Дніпропетровської області, з 1939 — Запорізької області).[5]
Соціально-економічний розвиток
У 1857 році в селі налічувалося 22 двору і 1 безземельна сім'я. Після 1918 року — 1175 десятин землі.
Суспільно-політичне життя
Релігія
Село належало католицькій парафії Ейхвальд (нім. Pfarrei Eichwald).
Світське життя
Відомі люди
Першими переселенцями, що заснували село, були: Arndt, Birschemisky / Pirscheminsky, Bittner, Erdmann, Grenz, Jaschinski (Josef, из Westpreussen — Danzig, 1823), Kleinschmidt, Kossakowsky, Kruschinsky, Lukanowsky, Pernitzky (Martin, из Westpreussen — Danzig, 1823, в Neuhof), Roglowsky, Saretzki, Sawatzky, Schirkowskij / Schirkowsky, Wanscheid, Witkowski / Wittkowsky, Zizz.[6]
Статистика зростання населення
У селі проживало 228 чоловік в 1859 році, 412 — у 1885-му, 314 — у 1897-му, 279 — у 1908-му, 361 — а 1911-му, 425 — у 1919-му, 420 — у 1922-му .
Література
- Neuhof № 14[недоступне посилання з квітня 2019] (нім.)
- Grunau und die Mariupoler Kolonien (J. Stach) (нім.)
- Karl Stumpp, «Die Auswanderung aus Deutschland nach Russland in den Jahren 1763 bis 1862»; Landsmannschaft der Deutschen aus Rußland. (нім.)
- Konrad Keller «Die Deutsche Kolonien in Südrußland» (нім.)
- Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією: Запорізька область»; видавництво «Дніпровський металург», Київ — Запоріжжя, 2005—2010
- КОЛЕКЦІЯ КАРТ І ПЛАНІВ (Архівні зібрання України), Херсон — 2006
- Президентська бібліотека імені Б. М. Єльцина (рос.)
- Список заарештованих НКВС (англ.)
- Johann Schwind «Тяжёлая доля переселенца», Homburg, Saar, 2000 (рос.)
- Немцы России: энциклопедия: т. 1: А — И / Редкол.: В. Карев (пред. редкол.) и др. — М., «ЭРН», 1999. — 832 с. (рос.)
- Немцы России: энциклопедия: т. 2: К — О / Редкол.: В. Карев (пред. редкол.) и др. — М., «ЭРН», 2004. — 747 с. (рос.)
- Немцы России: энциклопедия: т. 3: П — Я / Редкол.: О. Кубицкая (пред. редкол.) и др. — М., «ЭРН», 2006. — 893 с. (рос.)
- Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь. / Сост. В. Дизендорф. — М., «ЭРН», 2006. — 470 с. (рос.)
- Мерковский В. Г. «Два века в России»: история рода немецких колонистов польского происхождения. Издательство: Минувшее, 2009 г. ISBN 978-5-902073-68-0
Посилання
- Погода в селі Новодворівка
- Жертви політичного терору в СРСР (рос.)
- Центр генеалогічних досліджень (співзасновник — Інститут Російської історії Російської Академії наук) (рос.)
- Archives in Germany (нім.)
- Карта 1891
- Новодворівка на Вікімапіі
Примітки
- ↑ Mariupol Records (T. Wahl)
- ↑ Запис про смерть у церковній книзі за 1839 рік за номером 22 демонструє перші найменування поселення. Архів оригіналу за 18 травня 2011. Процитовано 29 квітня 2011.
- ↑ Маріупольський повіт
- ↑ Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
- ↑ Российские немцы. История и современность [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Neuhof (Nowodworiwka / Новодворівка). Архів оригіналу за 2 квітня 2011. Процитовано 20 березня 2011.
| |||||||||||
