Олексюк Максим Вікторович
| Максим Олексюк | |
|---|---|
 Сержант | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
23 листопада 1995 Калинівка |
| Смерть |
7 червня 2019 (23 роки) Новолуганське |
| Поховання | Козятин |
| Псевдо | «Максон» |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2016—2019 |
| Приналежність |
 Україна |
| Вид ЗС |
 МВС |
| Рід військ |
 Національна гвардія |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Макси́м Ві́кторович Олексю́к (23 листопада 1995 — 7 червня 2019) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни[1].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1995 року в місті Калинівка (Вінницька область); з 2005-го мешкав у Козятині, здобув професію водія, займався спортом.
З червня 2016-го проходив строкову службу в ЗСУ, від 13 жовтня 2017 року — за контрактом в «Азові»; сержант, військовослужбовець 1-го взводу 3-ї роти.
7 червня 2019-го загинув внаслідок нічного прицільного артилерійського та мінометного обстрілу терористами позицій підрозділу на околиці селища Новолуганське (на Світлодарській дузі) — внаслідок влучання снаряду калібру 122 мм в бліндаж двоє бійців дістали несумісні з життям поранення й померли в медичному закладі — Максим Олексюк і Дмитро Пругло, ще 11 гвардійців зазнали поранень, бойових травм, контузій, двоє з них перебували у тяжкому стані.
9 червня 2019 року похований у Козятині; п'ятеро поранених бійців перервали лікування в лікарні ім. Мечникова, щоб прибути на поховання загиблого побратима.
Без Максима лишились мама і брат.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
- Указом Президента України № 469/2019 від 27 червня 2019 року за «особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ На Донеччині загинули бійці полку «Азов» Дмитро Пругло і Максим Олексюк
- ↑ Указ Президента України від 27 червня року № 469/2019 «Про відзначення державними нагородами України»