Національна гвардія України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Національна гвардія України
Emblem of the National Guard of Ukraine, 2017.svg
Емблема Національної гвардії України, 2017 рік
На службі 4 листопада 1991 — 11 січня 2000
12 березня 2014 — дотепер[1]
Країна  Україна
Вид Геральдичний знак - емблема МВС України.svg МВС України
Тип національна гвардія
Роль жандармерія
Чисельність 50,000 (станом на 1.3.2017)
60,000 (максимальна)
Штаб Flag of Kyiv Kurovskyi.svg Київ
Гасло «Честь. Мужність. Закон.»
Кольори олива     , волошковий     
Річниці 4 листопада 1991
12 березня 2014
26 березня
Конфлікти Придністровський конфлікт (Прикриття державного кордону з Молдовою весна/літо 1992)
Кримська криза (1992–1994)[2][3]
Російська збройна агресія проти України
Війна на сході України
Веб-сайт ngu.gov.ua
Командування
Командувач Штандарт КНГУ т.png генерал-полковник
Аллеров Ю. В.
Начальник штабу генерал-лейтенант
Кривенко О. В.
Начальник логістики полковник
Олег Кулик
Визначні
командувачі
Кухарець В. О.
Кузьмук О. І.
Вальків І. І.
Чаповський О. Я.
Знаки розрізнення
Прапор Прапор НГУ т.png
Знаки розрізнення Патч НГУ т2.png
Нагрудна нашивка Національної гвардії України.svg
Нагрудний жетон Badge of NGU.png
Кокарда NGU-e.png

Commons-logo.svg Національна гвардія України у Вікісховищі
Запит «НГУ» перенаправляє сюди; див. також НГУ (значення).

Націона́льна гва́рдія Украї́ни — військове формування з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України (МВС) і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян України, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами — із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій. Як самостійна силова структура існувала з 1991 по 2000, як військове формування з правоохоронними функціями на базі Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та залученням нових військових кадрів на добровольчій основі з 13 березня 2014 року[4][5]. Загальна чисельність — до 60 тисяч військовослужбовців.

Національна гвардія функціонує в системі Міністерства внутрішніх справ України. Міністр внутрішніх справ України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Національною гвардією України. До особового складу Національної гвардії України входять військовослужбовці та працівники. Військовослужбовці проходять військову службу за контрактом та за призовом. Військовослужбовці Національної гвардії України на період військової служби зупиняють членство в політичних партіях та професійних спілках. Існує Військовий резерв Національної гвардії України. Резервісти, які проходять службу у Резерві Нацгвардії, одержують відповідні військові знання.

Історія[ред.ред. код]

Докладніше: Державна варта

У відновленій після революції в Російській імперії українській державі службу безпеки несла спершу міська та повітова міліція, за гетьманату державна варта, за Директорії знову міліція. Незалежно від цього, засновано 1919 для тієї ж служби «Кіш для охорони республіканського ладу»; 1920 організовано жандармерію. У зв'язку з цим видано «Тимчасову загальну інструкцію служби для жандармерії», затверджену військовим міністром УНР 24.09.1920.

В ЗУНР встановлено 6.11.1918 Радою державних секретарів Корпус Державної Жандармерії. Його організація була заснована на колишньому австрійському законі з 1894 року. В останній інстанції Жандармерія підлягала у всіх справах державному секретаріатові військових справ. Команду Державної Жандармерії створено у Львові, що пізніше мала осідок в Тернополі, врешті в Станіславі. В кожній з 3 військово-територіальних областей встановлено «експонованого старшину Жандармерії», якому підлягали команди відділів, повітів і станиць. Комендантами Державної Жандармерії були отаман Л. Індишевський, з лютого 1919 підполковник О. Красіцький; заступниками останнього були Індишевський, а згодом підполковник Я. Яськевич. «Експонованими старшинами» були сотники: І. Козак (Львів), С. Малинович (Станіслав) та М. Алиськевич (Тернопіль). Інспектором Державної Жандармерії іменовано полковника О. Гаванського.

Реорганізацію Жандармерії проведено законом УНРади з 15.2.1919, який змінив частково колишній австрійський закон про Жандармерію, встановлюючи, що Жандармерія підлягає щодо служби публічної безпеки державним повітовим комісарам, а в справах військових, господарсько-адміністраційних, вишколу і контролю служби своїм командантам; в останній інстанції у всіх справах — державному секретаріатові внутрішніх справ. Пост інспектора Жандармерії скасовано, а натомість створено при державному секретаріаті внутрішніх справ «б відділ Жандармерії і поліції», начальником якого став отаман Ю. Волощук. Скасовано також пости експонованих старшин, але в березні 1919 створено такий пост в Дрогобичі, очолений отаманом І. Дичкою. Для вишколу пробних жандармів Команда Державної Жандармерії організувала «доповняючий відділ». В лютому 1919 на 23 встановлених відділів Державної Жандармерії було обсаджених повністю 18, а решта частково. Державна Жандармерія перед переходом за Збруч налічувала 6 булавних і 25 сотенних старшин, 1000 професійних жандармів, 400 пробних (австрійських і українських вишколів) та 3000 міліціонерів, що становили доповнення жандармських станиць з уваги на воєнний час. Після ліквідації державного секретаріату внутрішніх справ в червні 1919 Державну Жандармерію підпорядковано спочатку Начальній Команді УГА, потім Команді Запілля, вкінці Військовій Канцелярії Диктатора ЗОУНР. Після виїзду останнього з України Державна Жандармерія перейшла в розпорядження і владу Команди Етапу УГА. За Збручем в липні 1919 перейменовано Державну Жандармерію на «Народну Сторожу», щоб не дратувати населення Центральної і Східної України пригадкою про злопам'ятну російську жандармерію. Із професійних і пробних жандармів створено 8 відділів «Народної Сторожі», що несли службу безпеки й допоміжну військову службу в районі розташування УГА. Після катастрофи УГА частина Державної Жандармерії вступила до Дієвої Армії УНР, інші опинилися в полоні або в таборах інтернованих в Чехословаччині.

Рішенням державного секретаріату військових справ 24.3.1919 створено при Залізнодорожній військовій управі Залізнодорожну Жандармерію; вона виконувала службу безпеки на залізницях.

Після відновлення незалежності[ред.ред. код]

Національна гвардія України була утворена Законом України «Про Національну гвардію України» від 4 листопада 1991 року № 1775-XII[6]. Підрозділ, утворений на базі Внутрішніх військ УРСР, був розформований Законом України «Про розформування Національної гвардії України» від 11 січня 2000 року № 1363-XIV[7]. Із 1991 по 2000 роки ГУК НГУ очолювали: генерал-лейтенант гвардії Володимир Кухарець, генерал-лейтенант гвардії Олександр Кузьмук, генерал-лейтенант гвардії Олександр Чаповський.

Відродження[ред.ред. код]

Національна гвардія України була вiдновлена 12 березня 2014 року (відповідно до закону України «Про Національну Гвардію України» від 12 березня 2014 року) під час напруженої ситуації в АР Крим і східних регіонах України. Порушення цілісності України та Кримська криза істотним чином вплинули на позицію влади щодо національної гвардії: у зв'язку з надзвичайністю подій, що розгортались в Україні, 11 березня 2014 року в.о. Президента України Турчинов звертається до Верховної Ради[8] і вже в той самий день прийнято рішення відродити Національну Гвардію України[9].

13 березня 2014 Верховна Рада України затвердила закон № 4393 та фінансування Національної Гвардії[10]. За таке рішення проголосували 262 народних депутати з 330 зареєстрованих у сесійній залі. Було зазначено, що базою для відновлення Національної гвардії є Внутрішні війська МВС України, які перетворюються на військове формування з правоохоронними та службово-бойовими функціями[11][12][13].

Згідно Розділу ІІ Закону України «Про Національну Гвардію України» загальна чисельність Національної гвардії України не перевищує 60 тисяч військовослужбовців. У разі необхідності чисельність Національної гвардії України може бути збільшена відповідним законом.

В травні 2017 року в Національній гвардії офіційно запроваджено інституцію капеланства для всіх релігій та конфесій, за винятком УПЦ МП, через антидержавницьку та колаборантську діяльність частини їх кліру.[14] Також наказом Міністра внутрішніх справ визначено, що: «не допускаються священики, духовні центри яких знаходяться на території країни-агресора».[15]

Від 1 вересня 2017 року були створені й розпочали роботу відділення комплектування в 5 великих обласних центрах Києві, Львові, Одесі, Дніпрі та Харкові.[16]

Від 16 жовтня 2017 року Національна гвардія України стала повноправним членом FIEP.[17]

Основні функції та завдання[ред.ред. код]

Згідно Закону України «Про Національну гвардію України» (з урахуванням змін, що внесені Законом № 920-VIII від 24.12.2015 — виділені курсивом) Національна гвардія України зобов'язана:

  • Забезпечувати захист і охорону життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань, захищати конституційний лад України, цілісність її території від спроб зміни їх насильницьким шляхом;
  • Брати участь у забезпеченні громадської безпеки та охорони громадського порядку, у тому числі під час проведення зборів, мітингів, вуличних походів, демонстрацій, інших масових заходів;
  • Вживати заходів, спрямованих на запобігання, виявлення кримінальних (адміністративних) правопорушень;
  • Забезпечувати охорону об'єктів, що охороняються Національною гвардією України, охороняти бази матеріально-технічного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України; охороняти дипломатичні представництва, консульські установи іноземних держав, представництва міжнародних організацій в Україні;
  • Забезпечувати пропускний режим на об'єктах охоронюваних Національною гвардією України;
  • Забезпечувати охорону спеціальних вантажів, у тому числі ядерних матеріалів, при їх перевезенні по території України;
  • Забезпечувати охорону органів державної влади, здійснення заходів державної охорони органів державної влади та посадових осіб, а також брати участь в охороні громадського порядку під час офіційних візитів та інших заходів за участю посадових осіб України та іноземних держав, щодо яких здійснюється державна охорона на території України;
  • Вживати заходів щодо припинення діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп і злочинних організацій;
  • Брати участь в антитерористичних операціях;
  • Вживати заходів із затримання осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального злочину, осіб, які вчинили втечу з місць позбавлення волі, дезертирів;
  • Надавати допомогу у ліквідації наслідків природних і техногенних, екологічних катастроф;
  • Брати участь у заходах, пов'язаних з припиненням збройних конфліктів та інших провокацій на державному кордоні, а також у заходах щодо недопущення масового переходу державного кордону з території суміжних держав;
  • Брати участь у міжнародному співробітництві, міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки на основі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, в порядку та на умовах, визначених законами України;
  • Брати участь у відновленні конституційного правопорядку, порушеного при спробах захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства, а також у відновленні діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, порушеного в результаті вчинення протиправних дій, у тому числі на основі міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів;
  • Підтримувати або відновлювати правопорядок в районах виникнення особливо важких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (стихійних лих, катастроф, великих пожеж, застосування засобів ураження, пандемій, панзоотій і т. д.), що створюють загрозу життю і здоров'ю значних верств населення;
  • Розблокувати або припиняти протиправні дії у разі захоплення важливих об'єктів або місцевостей, які загрожують безпеці громадян та порушують нормальну діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
  • Протистояти масовим заворушенням;
  • Формувати в особливий період військові частини і підрозділи і захищати важливі державні об'єкти, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, спеціальні вантажі, у тому числі ядерні матеріали, при їх перевезенні по території України;
  • Вести бойові дії в разі збройного конфлікту чи загрози нападу на Україну;
  • Виконувати завдання територіальної оборони;
  • Виконувати заходи правового режиму воєнного стану;
  • Брати участь у припиненні групових протиправних дій осіб, узятих під варту, засуджених, а також у ліквідації їх наслідків в установах попереднього ув'язнення, виконання покарань;
  • Конвоювати осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, до Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, апеляційних судів з розгляду цивільних і кримінальних справ, місцевих загальних судів, перелік яких визначається Міністром внутрішніх справ України та відповідних установ виконання покарань, попереднього ув'язнення (крім гауптвахт) і ізоляторів тимчасового тримання, а також охороняти в залі суду;
  • Конвоювати осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі під час їх екстрадиції;
  • Брати участь в розшуку, переслідуванні та затриманні осіб, узятих під варту, осіб, засуджених до позбавлення волі або арешту, які втекли з-під варти.

Національна гвардія України є основним суб'єктом з припинення масових заворушень. При здійсненні заходів щодо припинення масових заворушень Національна гвардія України координує діяльність сил і засобів правоохоронних органів, залучених до припинення зазначених протиправних дій.

Під час воєнного стану[ред.ред. код]

  • З моменту введення на території України правового режиму воєнного стану Національна гвардія України для виконання завдань з оборони держави підпорядковується Міністерству оборони України. (ст. 6-1 Закону України «Про Національну гвардію України», зі змінами згідно із Законом № 920-VIII від 24.12.2015)
  • Військові частини (підрозділи), які здійснюють функції з конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних під час дії воєнного стану залишаються в підпорядкуванні Міністерства внутрішніх справ України. (п. 3-2 розділу VIII Закону України «Про Національну гвардію України», зі змінами згідно із Законом № 920-VIII від 24.12.2015)

Комплектування[ред.ред. код]

Динаміка процесу комплектування
офіцерським складом
Динаміка процесу комплектування
військовослужбовцями служби за контрактом

Комплектування особового складу Національної гвардії України здійснюється за призовом на основі загального військового обов'язку громадян України, а також за контрактом. На сайті МВС України розміщено перелік вербувальних служб територіальних командувань та пунктів набору добровольців у військових частинах Києва, Харкова та Миколаєва з адресами та контактними телефонами.[18]

Одночасно з переформатуванням військових частин та з'єднань колишніх Внутрішніх військ МВС України, у липні 2014 року була сформована модернізована 1-ша бригада оперативного призначення Північного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України нового типу з сучасним озброєнням[19]. 8 жовтня 2014 року особовий склад 1-ї бригади оперативного призначення повернувся з районів проведення антитерористичної операції на Донбасi[20].

Протягом 2015 року до лав національної гвардії було призвано майже 10 тис. громадян. На початку 2015 року національна гвардія нараховувала близько 1400 резервістів. Було створено при Північному та Західному ТрУ резервні медичні роти загальною чисельністю понад 150 штатних посад до яких було прийнято понад 60 резервістів. У лютому 2015 року було призвано за мобілізацією понад 1300 резервістів на особливий період.[21]

Протягом 2016 року до лав національної гвардії було призвано 18 тис. громадян. Крім того провадилась робота щодо комплектування підрозділів військового резерву. До кінця 2016 року було створено резервних підрозділів: 1 батальйон, 5 рот, 27 взводів загальною чисельністю 3100 посад, 77 з яких, комплектуються кадровими офіцерами та контрактниками, 16 048 осіб було зараховано до оперативного резерву першої черги.[22]

Від 8 серпня 2017 року було розпочато додатковий призов. Додатковий відбір 1000 кандидатів для проходження строкової служби до лав Національної гвардії України проходить з метою підготовки до виконання функції з охорони органів та установ системи правосуддя. Як повідомляє прес-служба Національної гвардії, набір строковиків проходитиме суто в підрозділи, які виконують завдання з конвоювання, екстрадиції й охорони підсудних. До виконання завдань у зоні проведення АТО строковики не залучатимуться. Спеціальний підрозділ судової міліції МВС України в завдання якого зокрема входили охорона приміщень судів, безпека судових процесів та забезпечення безпеки працівників суду, був розформований у зв’язку зі вступом в дію Закону України «Про Національну поліцію». Чисельність громадян України, які підлягають призову затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2017 №511-р.[23]

Комплектність[ред.ред. код]

Таблиця комплектності станом на кінець року:[21][22]

Співвідношення чисельності за напрямами службово-бойової діяльності на кінець 2016 року
Категорії особового складу 2015 2016
Штат
(тис.)
Перелік
(тис.)
Штат Перелік
Офіцери 7,3 5,9 7575 6316
Сержантський та старшинський склад 14,8 11,1 15236 11346
Рядовий склад 22,4 20,6 25073 18029
Курсанти 1,5 1,3 1530 1277
Робітники та службовці 2,9 2,7 3071 2710
Разом 48,9 41,6 52485 39678

Фінансування[ред.ред. код]

Річним розписом видатків загального фонду бюджету на утримання Національної гвардії в 2015 році з урахуванням внесених змін передбачалося 6 млрд. 960,5 млн (52,8% від нормативної потреби в 13 млрд. 175,5 млн). Фінансування з державного бюджету виділено в повному обсязі. Надходження спеціального фонду становили 403,5 млн. Бюджет національної гвардії 7 364,0 млн.[21]

Річним розписом видатків загального фонду державного бюджету на утримання Національної гвардії в 2016 році з урахуванням внесених змін передбачалося 8 млрд. 621,9 млн (33% від нормативної потреби в 26 млрд. 161,7 млн.) Фінансування з державного бюджету виділено в повному обсязі. Надходження спеціального фонду становили 705,7 млн. Бюджет національної гвардії 9 327,6 млн.[22]

Бюджет[ред.ред. код]

Стаття 2015
(млн.)
2016
(млн.)
Загальний фонд 6 960,5 8 621,9
Спеціальний фонд 403,5 705,7
Недоотримано - -
Разом 7 364,0 9 327,6
Нормативна потреба 13 175,5 26 161,7
Відсоток 52,8% 33%

Структура[ред.ред. код]

До структури Національної гвардії України входять:

  1. Командування Національної гвардії України — командувач, його перший заступник i чотири заступники;
  2. Головне управління — орган військового, матеріально-технічного і фінансового забезпечення Національної гвардії України;
  3. Оперативно-територіальні об'єднання Національної гвардії України "Керівництво оперативно-територіальним об'єднанням та його органом військового управління здійснюється начальником територіального управління НГУ"[24].
  4. з'єднання, військові частини і підрозділи, вищі навчальні заклади, навчальні військові частини (центри), бази, установи та заклади, що не входять до складу оперативно-територіальних об'єднань Національної гвардії України.[25]

Оперативно-територіальні об'єднання[ред.ред. код]

Оперативно територіальні об'єднання НГУ
   Західне Оперативно територіальне об'єднання
   Південне Оперативно територіальне об'єднання
   Північне Оперативно територіальне об'єднання
   Східне Оперативно територіальне об'єднання
   Центральне Оперативно територіальне об'єднання
   Кримське Оперативно територіальне об'єднання

Оперативно-територіальне об'єднання (ОТО) є основною військово-адміністративною одиницею Національної гвардії України та призначене для виконання завдань і функцій, покладених на Національну гвардію України в межах відповідних зон відповідальності (оперативного реагування).

Основними завданнями територіального управління НГУ є:[26]

  • забезпечення безпосереднього керівництва з'єднаннями, військовими частинами і підрозділами, що входять до складу оперативно-територіального об'єднання, їх бойової та мобілізаційної готовності, комплектування їх особовим складом, озброєнням, військовою технікою і матеріально-технічними засобами;
  • підготовка всіх видів службово-бойової діяльності підпорядкованих з'єднань, військових частин і підрозділів та координація їх спільних дій під час виконання завдань за призначенням;
  • участь у забезпеченні реалізації державної політики з питань діяльності Національної гвардії України;
  • організація виконання підпорядкованими з'єднаннями, військовими частинами і підрозділами завдань, покладених на оперативно-територіальне об'єднання;
  • планування в межах своєї компетенції застосування з'єднань, військових частин і підрозділів, що входять до складу оперативно-територіального об'єднання.

Начальника територіального управління НГУ призначає на посаду і звільняє з посади командувач Національної гвардії України за погодженням з Президентом України.

Начальник територіального управління НГУ користується дисциплінарними правами командира дивізії.

Головне управління НГУ[ред.ред. код]

Навчальні заклади[ред.ред. код]

Військові частини[ред.ред. код]

В структурі національної гвардії існують: окремий загін спеціального призначення по боротьбі з тероризмом, окремі загони спеціального призначення (ОЗСП) та окремі загони розвідки спеціального призначення (ОЗРСП) територіальних управлінь, 3 бригади та 4 полки оперативного призначення, 3 бригади та 3 полки охорони громадського порядку, 1 бригада та 3 батальйони конвоювання, 2 бригади 3 полки та 8 батальйонів змішаного характеру, 3 полки охорони особливо важливих державних об'єктів та вантажів та 5 батальйонів охорони АЕС, 1 бригада охорони дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держава, авіаційна база, вузол зв'язку, батальйон охорони та забезпечення головного управління.

Добровольчі батальйони[ред.ред. код]

16 червня 2014 року МВС України видало наказ «Про затвердження Положення про військові частини оперативного призначення Національної гвардії України», який упорядкував формування добровольчих підрозділів Нацгвардії розпочате в квітні.[27] Перший добровольчий батальйон оперативного призначення Національної гвардії України склав присягу на вірність Україні 5 квітня 2014 року.[28] Півтисячі гвардійців віком від 18 до 55 років екстерном за три тижні пройшли спеціальну військову підготовку після чого були зараховані до резерву НГУ. Присяга гвардійців майже не відрізнялася від звичайної армійської. Єдина відмінність — це згадка про тих, хто вже віддав життя за Україну. Вже 15 квітня Резервний батальйон оперативного призначення Національної Гвардії України, сформований з добровольців Самооборони Майдану, заступив на бойове чергування в район Ізюм-Слов'янськ.[29] Його підготовку проводив майбутній Герой України генерал Сергій Кульчицький.[30] До складу батальйону було зараховано 350 бійців.[29]

В травні-червні 2014 року з резервістів НГУ було додатково сформовано ще два добровольчі батальйони Національної гвардії.[31] Восени 2014 року у складі Національної гвардії України перебували три добровольчі резервні батальйони оперативного та спеціального призначення, які закінчили процес навчання та бойового злагодження.[32][33] Серед них:

Військово-лікарська комісія[ред.ред. код]

При Центральному госпіталі МВС України та його регіональних підрозділах діють військово-лікарські комісії, на які покладено повноваження експертного визначення медичної та психологічної придатності особи до проходження військової служби в мирних та військових умовах в Національній гвардії України, а також експертне визначення втрати здоров'я внаслідок бойових дій або проходження військової служби в мирний час і встановленні відповідної групи інвалідності учаснику бойових дій, експертне визначення зв'язку смерті/загибелі військовослужбовця з вогнестрільним пораненням при захисті Батьківщини. Рішення ВЛК є підставою для отримання статусу члена родини загиблого військовослужбовця.

Керівництво[ред.ред. код]

Штандарт командувача Національної гвардії України
  • Військово-політичне і адміністративне керівництво Національною гвардією України здійснює Міністр внутрішніх справ України (п. 1 ст. 6 Закону України «Про Національну гвардію України»)
  • Безпосереднє військове керівництво Національною гвардією України здійснює командувач Національної гвардії України, який одночасно є начальником головного органу військового управління Національної гвардії України (п. 1 ст. 7 Закону України «Про Національну гвардію України»).

Командувач

Перший заступник командувача — начальник штабу

Заступники командувача

Головний старшина

Колишні командувачі[ред.ред. код]

Символіка та однострої[ред.ред. код]

Прапор Гвардії під час військового параду

12 травня 2014 року були засновані: емблема Національної гвардії України, прапор Національної гвардії України, бойові прапори оперативно-територіальних об'єднань, окремих з'єднань, військових частин, вищих навчальних закладів Національної гвардії України та штандарт командувача Національної гвардії України[49].

Емблемою Національної гвардії України є прямий рівносторонній, так званий козацький, хрест з розбіжними кінцями крапового кольору. Цей колір символізує патріотизм, твердість духу та пролиту кров у визвольних змаганнях. В центрі хреста у восьмиграннику темно-зеленого кольору вміщено зображення малого Державного Герба України, разом вони символізують захист державностi. Пружки хреста і восьмигранника золотистого кольору. Для польової форми емблема виготовляється кольору полину.

Прапор Національної гвардії України являє собою прямокутне полотнище синього кольору зі співвідношенням сторін 2:3, у центрі якого вміщено емблему Національної гвардії України; синій колір символізує чисте небо. Сторони прапора прикрашені бахромою золотистого кольору (в порядку використання символіки НГУ зазначається, що прапор може бути і без бахроми). На зворотній стороні розміщений напис золотистого кольору «Національна гвардія України». Стріловидна верхівка древка прапора виконана iз жовтого металу, у центрі — розміщений малий Державний Герб України[50].

Нарукавний знак Національної гвардії України має форму кола діаметром 9 сантиметрів кольору полину, світло-сірого або білого (в залежності від форми одягу). В центрі розташований прямий рівносторонній хрест крапового кольору. У центрі хреста на фоні восьмикутника кольору полину знаходиться малий Державний Герб України; контур хреста та восьмикутника — золотистого кольору. Коло та півколо золотистого кольору обрамляють хрест, у верхній частині нарукавного знака розміщено напис золотистого кольору — «Національна гвардія України»[51].

Нагрудна нашивка Національної гвардії України має форму прямокутника розміром 130х30 міліметрів кольору полину з написом «Національна гвардія України» золотистого кольору; контур нашивки — золотистого кольору. Ліворуч від напису розташована емблема Національної гвардії України[51].

Символіку НГУ протягом двох місяців розробляла комісія на чолі із генерал-майором Василем Молдавчуком, в яку увійшли директор Центрального музею Національної гвардії України Оксана Улітіна, представники Головного управління Національної гвардії і українських геральдичних організацій. Рішення комісії графічно втілив у життя художник Академічного ансамблю пісні й танцю МВС України підполковник запасу Андрій Некрасов[52]. Представники громадськості піддали критиці непрозорий характер роботи комісії, так, не велися протоколи обговорень, розпорядження здебільшого віддавалися в усній формі[53].

До проведення пісенного конкурсу Євробачення-2017 військовослужбовці, задіяні в охороні громадського порядку й дипломатичних та консульських установ, отримали нову форму синього кольору для міського патрулювання[54] із новою символікою, продемонстрованою вперше у грудні 2016 року.[55][56]

На параді до дня Незалежності України 2017 року планується демонстраія нових одностроїв.[57]

Докладніше: Синій берет

28 вересня 2017 року на полігоні у Нових Петрівцях розпочалися кваліфікаційні іспити на право носити берет з відзнакою серед військовослужбовців Національної гвардії України.

У зв'язку із запровадженням у Національній гвардії України нових зразків форми одягу вперше гвардійці, які складуть кваліфікаційний іспит отримають право носити берет синього кольору з відзнакою. Синій колір символізує колір прапора Національної гвардії України.

Вибороти право носити берет з відзнакою прибули 50 кандидатів з різних куточків України.

Вперше в іспитах беруть участь курсанти Національної академії НГУ.

Кваліфікаційні іспити проводяться в шість етапів: марш-кидок на відстань 11 кілометрів з подоланням природних, штучних перешкод, подолання загальновійськової смуги перешкод, етап силової підготовки, етап виконання нормативів з вогневої підготовки, стрільба з бойової зброї і рукопашний бій.

Всі етапи гвардійці виконують у бойовому екіпіруванні зі зброєю АК з чотирма магазинами, 9 мм пістолетом з двома магазинами; протигазом; розвантажувально-поясною системою та бронежилетом ІV класу захисту «Корсар М – 3М» або бронежилетом «Корсар МЗмк» з навісним спорядженням (сумка для магазинів, кобура, медична аптечка, сумка для скидання магазинів, питна фляга – об’ємом не менше 0,75 л), шоломом кулезахисним типу «Каска – 1М». Перший етап гвардійці виконують без бронежелету.

Іспити триватимуть протягом одного дня.

Урочисте нагородження військовослужбовців, які вдало виконали всі нормативи відбудеться 29 вересня, на полігоні в Нових Петрівцях.[58]

Міжнародне співробітництво[ред.ред. код]

Згідно з програмою спільних українсько-американських тактичних навчань «Безстрашний охоронець-2015» (Fearless Guardian-2015) спеціальну підготовку проходитимуть як особовий склад, так і керівна ланка Нацгвардії України.[59]. Зокрема керівників навчатимуть як вести інформаційні операції: співпраця з населенням, протидія пропаганді противника. Також як управляти вогнем артилерії та як правильно організувати тактичну розвідку, несення служби на блокпості, знешкодження диверсійно-розвідувальних груп.

Водночас з особовим складом підрозділу оперативного призначення Нацгвардії американські військові ділитимуться знаннями щодо надання першої медичної допомоги, фізичної та вогневої підготовки, блокування та знешкодження противника, розмінування місцевості та перетину загороджень, споруджених противником. Усе те, що може знадобитися українським воякам безпосередньо у боях на сході. Адже саме хлопці з Нацгвардії стоять на передовій лінії оборони у Донецькій та Луганській областях. Спочатку регулярні військові, згодом — колишні добровольці

Навчання поділено на три етапи кожен з яких триватиме вісім тижнів, розповів у розмові з DW в.о. командувача Національної гвардії України генерал-лейтенант Микола Балан. «Перший етап ми розпочнемо з регулярних підрозділів гвардії таких як „Ягуар“ та „Гепард“, а вже на наступних етапах будуть задіяні колишні добровольчі загони, які влилися у нашу структуру і підписали контракти», — каже він. Відбір службовців для навчань теж не був випадковим. «80 відсотків тих, хто нині на полігоні, пройшли через зону АТО, — зазначає Балан. — Коли ми ще планували навчання, то американська сторона наполягала, щоб приїхали хлопці, які вже воювали і змогли б ділитися досвідом війни на сході з американськими солдатами».

Навчання на Яворівському полігоні триватимуть півроку у три етапи. На кожному з них залучатимуть по дві роти (210 осіб), загалом до 900 бійців оперативного призначення Нацгвардії України і близько 250 американських інструкторів.

23 квітня 2015 року десантники 173-ї бригади США почали тренування з українськими військовослужбовцями на полігоні в Яворові. До України прибуло 300 військовослужбовців цього підрозділу для проведення тривалих спільних навчань-тренінгів для підрозділів Національної гвардії України та українських військових.

За словами глави МВС України, тренінги проходитимуть за участю 900 бійців Нацгвардії — три потоки по 300 гвардійців тривалістю по 8 тижнів кожен, а потім спільні навчання. В навчаннях братимуть участь такі підрозділи Нацгвардії, як «Азов», батальйон ім. Кульчицького, «Ягуар», «Омега» та інші частини з Києва, Харкова, Запоріжжя, Одеси, Львова, Івано-Франківська та Вінниці.

Крім того, на території України в 2015 році передбачено проведення низки українсько-американських навчань: «Фіарлес Гардіан-2015», «Сі Бриз-2015» і «Сейбер Гардіан/Репід Трайдент-2015».[60]

20 червня 2015 на базу батальйону «Донбас-Україна» прибула група італійських інструкторів «Omega-Team», які приступили до навчання особового складу тактичній підготовці. Як повідомляють самі інструктори, приїхали вони по своїй волі, за свій рахунок. Свої навички та знання передавали українським бійцям теж безкоштовно. Пояснюючи це тим, що українська війна — питання принципу. Варто відмітити, що «Omega-Team» підтримує українську сторону, а не російську, пояснюючи це своїми «не комуністичними поглядами».[61]

«Тому що ми не комуністи!.. Ми знаємо про італійців, які виїхали на Донбас воювати за Росію, але це, як правило, „червоні“. Італійські комуністи досі живуть древніми міфами про СРСР. І разом з цими вкрай лівими, що дивно, за росіян їдуть воювати і крайні праві. І ті, й інші вважають, що Путін — антиімперіаліст, любить Європу і несе їй свободу від США. І пояснювати їм щось марно», — повідомляють «Omega-Team».

Оснащення[ред.ред. код]

Національна гвардія України пройшла три етапи еволюції перед тим, як набула свого сьогоднішнього вигляду. Це відображається у типах використовуваного озброєння: від озброєння регулярної армії, успадкованого від першого формування Національної гвардії (1991—2000) до озброєння типу SWAT у ролі внутрішніх військ (2000—2014) та до парамілітарних сил, які мають озброєння легше від регулярної армії, але також і менший час реагування.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Порошенко привітав з Днем Нацгвардії України (рос.)
  2. Холодна війна за Крим
  3. За крок до війни…
  4. В Украине объявили о создании Национальной гвардии (рос.)
  5. Рада создала Национальную гвардию Украины (рос.)
  6. Верховна Рада України; Закон вiд 04.11.1991 № 1774-XII
  7. Верховна Рада України; Закон вiд 11.01.2000 № 1363-XIV
  8. А.Турчинов обратился с просьбой к парламенту поддержать решение СНБО о создании Национальной гвардии. 11 МАРТА 2014, 11:12 пресс-служба Верховной Рады Украины
  9. В Украине объявили о создании Национальной гвардии (рос.)
  10. Рада створила Національну Гвардію. Українська Правда. 13 березня 2014. Процитовано 13 березня 2014. 
  11. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 934/2014 Про внесення змін до деяких указів Президента України, 16 грудня 2014
  12. Верховна Рада створила Національну гвардію
  13. ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ У ДЗЕРКАЛІ ЗМІ. За повідомленнями друкованих та інтернет-ЗМІ, телебачення і радіомовлення 12 березня 2014 р., середа
  14. Анексію Криму готували 10 років, на Донбасі було по-іншому - глава Нацгвардії Юрій Аллеров. http://ngu.gov.ua. Національна гвардія України. 2017-06-19. Процитовано 22 червня 2017. 
  15. МВС заборонило залучати священиків Московського патріархату до капеланської служби. https://hromadske.ua/. Громадське телебачення. 2017-08-17. Процитовано 17 серпня 2017. 
  16. У Харкові розповіли, як працюють рекрутингові центри Національної гвардії України. http://ngu.gov.ua/. Національна гвардія України. 2017-10-24. Процитовано 24 жовтня 2017. 
  17. Нацгвардія України стала повноправним членом Міжнародної асоціації FIEP. http://ngu.gov.ua/. Національна гвардія України. 2017-10-16. Процитовано 24 жовтня 2017. 
  18. Національна гвардія України запрошує усіх, хто має честь стати на захист Вітчизни!. МВС України. 17 березня 2014. Процитовано 18 березня 2014. 
  19. У зону АТО вирушила модернізована бригада Нацгвардії нового типу
  20. 1 бригада оперативного призначення Нацгвардії повернулась до рідної частини
  21. а б в Біла книга-2015: Національна гвардія України. https://issuu.com. Національна гвардія України. Процитовано 10 липня 2017. 
  22. а б в Біла книга-2016: Національна гвардія України. https://issuu.com. Національна гвардія України. 2017-06-26. Процитовано 10 липня 2017. 
  23. Інформація щодо додаткового призову на строкову службу до Національної гвардії України. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 2017-08-15. Процитовано 14 серпня 2017. 
  24. Про затвердження Положення про орган військового управління оперативно-територіального об'єднання, МВС України; Наказ від 16.07.2014 № 681
  25. Структкра Національної гвардії України
  26. Наказ МВС України № 681 від 16.07.2014 р. «Про затвердження Положення про орган військового управління оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України»
  27. НАКАЗ 16.06.2014 № 566 «Про затвердження Положення про військові частини оперативного призначення Національної гвардії України»
  28. Перший батальйон Національної гвардії склав присягу
  29. а б Національна гвардія висилає резервний батальйон на бойове чергування в район Ізюм-Слов'янськ
  30. Гвардійці батальйону ім. генерала Кульчицького зустрілись з представниками громадських організацій та ЗМІ
  31. Нацгвардія формує четвертий резервний батальйон, «Незалежне Бюро Новин», 19 червня 2014.
  32. Повідомлення: батальйон «Золоті ворота» не входить до складу Нацгвардії, Прес-служба Національної гвардії України, 31 липня 2014
  33. Офiцiйна сторiнка Національної гвардії України к ВКонтактi
  34. Інна Миколаєнко. Батальйон імені генерала Кульчицького повернувся на Київщину//«Урядовий кур'єр», 11 жовтня 2014
  35. Біла книга-2015: Національна гвардія України. https://issuu.com. Національна гвардія України. Процитовано 10 липня 2017. 
  36. 4-й батальйон Національної гвардії «Крук» повернувся до Івано-Франківська (фото)
  37. 4 Батальйон оперативного призначення Національної гвардії України
  38. Роз'яснення относительно статуса спецпідрозділу «Азов»//Сайт НГУ, 23 квітня 2015
  39. Указ Президента України № 733/2015 "Про призначення Аллерова Ю. В. командувачем Національної гвардії України
  40. Радий представити нового очільника Національної гвардії України — генерала Юрія Аллєрова
  41. Указ Президента України № 420/2014 "Про призначення О. Кривенка першим заступником командувача Національною гвардією України
  42. Перший заступник командувача НГУ — начальник штабу генерал-лейтенант Кривенко О. В.
  43. Заступник Командувача НГУ генерал-лейтенант Балан М. І.
  44. Указ Президента України №155/2017 «Про призначення В.Бондаря заступником командувача Національної гвардії України». http://zakon3.rada.gov.ua. Верховна Рада України. 2017-07-07. Процитовано 10 липня 2017. 
  45. Заступник Командувача НГУ генерал-майор Сподар Я. Б.
  46. Заступник командувача Національної гвардії України з тилу - начальник логістики полковник Кулик Олег Євгенович
  47. У Національній гвардії України призначено головного старшину. http://ngu.gov.ua. Національна гвардія України. 2017-03-27. Процитовано 10 липня 2017. 
  48. Командувач Національної гвардії України генерал-полковник Полторак Степан Тимофійович
  49. Указ Президента України № 464/2014 від 12 травня 2014 року «Про символіку Національної гвардії України»
  50. Символіка Національної гвардії України: історія та сучасність
  51. а б Кабінет Міністрів України затвердив знаки розрізнення Національної гвардії
  52. Відтепер Нацгвардія має свою символіку, 14 травня 2014
  53. Вийшло як завжди: символіка Національної гвардії України, 2014 р.
  54. Нацгвардія отримала нову синю форму до «Євробачення-2017». http://www.radiosvoboda.org. Радіо «Свобода». 3 травня 2017. Процитовано 3 травня 2017. 
  55. У Нацгвардії продемонстрували перспективні зразки форми одягу для особового складу. http://www.ukrmilitary.com. Ukrainian Military Pages. 27 грудня 2016. Процитовано 3 травня 2017. 
  56. Проект концепції однострою Національної гвардії. http://www.ukrmilitary.com. Ukrainian Military Pages. 4 листопада 2016. Процитовано 3 травня 2017. 
  57. Нацгвардійці на параді з нагоди Дня Незалежності покажуть нову форму одягу
  58. На полігоні у Нових Петрівцях розпочалися кваліфікаційні іспити на право носити берет з відзнакою. https://www.facebook.com/. Національна гвардія України. 2017-09-28. Процитовано 28 вересня 2017. 
  59. Американський досвід для українських військових: щоб вижити і протистояти
  60. Як американські військові США тренують українців
  61. Група італійських інструкторів під назвою «Omega-Team» прибула до українського батальйону «Донбас-Україна».

Посилання[ред.ред. код]