Палладін Володимир Іванович

Палладін Володимир Іванович
рос. Палладин Владимир Иванович
Палладін Володимир Іванович Палладін Володимир Іванович
Народився	11 (23) липня 1859(1859-07-23) Москва, Російська імперія
Помер	3 лютого 1922(1922-02-03) (62 роки) Петроград, СРСР
Поховання	Смоленське православне кладовище
Місце проживання	Петроград, Миколаївська набережна 1 (1921 — 03 лютого 1922)
Країна	Російська імперія
Діяльність	біохімік, ботанік, професор, хімік
Alma mater	фізико-математичний факультет Московського університетуd
Галузь	ботаніка, біохімія
Заклад	Петербурзька академія наук
Науковий ступінь	член-кореспондент (1905), академік (1914)
Науковий керівник	Тимірязєв Климент Аркадійович
Аспіранти, докторанти	Nikolay Maksimovd Львов Сергій Дмитровичd
Членство	Російська академія наук Петербурзька академія наук
Відомий завдяки:	заснуванням школи фізіологів і біохіміків рослин
Діти	Палладін Олександр Володимирович
Палладін Володимир Іванович у Вікісховищі

Палладін Володимир Іванович (11 (23) липня 1859(18590723) року, Москва,— 3 лютого 1922 року, Петроград) — російський ботанік і біохімік, академік Петербурзької академії наук (1914, член-кореспондент 1905). Основоположник школи фізіологів и біохіміків рослин (С. П. Костичев, М. О. Максимов, Д. А. Сабінін, С. Д. Львов, М. М. Іванов та ін.).

Батько Олександра Володимировича Палладіна, біохіміка, президента Академії наук УРСР в 1946—1962 роках.

Біографія

Закінчив Московський університет (1883), учень К. А. Тімірязева і І. М. Горожанкіна. Професор Харківського (1889), Варшавського (1897), Петербурзького (1901—1914) університетів.

Основні роботи

Один з творців теорії дихання рослин як сукупності ферментативних процесів, які здійснюються системою оксидаз і дегідрогеназ. Згідно з Палладіном, у першій фазі дихання проходить анаеробний розпад води та вуглеводнів і відновлення так званих дихальних хромогенів, які служать акцепторами і переносниками водню. В другій фазі — кисень з повітря окислює хромогени, які при цьому перетворюються в дихальні пігменти.

Вивчав процеси утворення ферментів і координацію їхніх дій.

Видані твори

• Физиология растений, 9 изд., М.— Л., 1924
• Избранные труды, М., 1960

Джерела

• Палладин В. И., проф. Физиология растений / с 5 портретами и 182 рисунками в тексте. — 6-е изд. — СПб. : Изд. А. С. Суворина, 1911. — X + 356 с.