Попов Веніамін Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 13:08, 4 жовтня 2020, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (заміна синтаксу відповідно до обговорення)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Попов Веніамін Степанович
Народився 30 травня 1927(1927-05-30)
Троїцьк
Помер 18 жовтня 2010(2010-10-18) (83 роки)
місто Запоріжжя
Країна  СРСР
 Україна
Національність росіянин
Діяльність державний діяч
Alma mater Південно-Уральський державний університетd
Галузь матеріалознавство
Посада ректор Запорізького машинобудівного інституту імені Чубаря
Науковий ступінь доктор технічних наук
Партія КПРС
Нагороди
Орден Дружби народів
Заслужений діяч науки і техніки України

Веніамін Степанович Попов (30 травня 1927(19270530), місто Троїцьк, тепер Челябінської області Російська Федерація — 18 жовтня 2010, місто Запоріжжя) — український радянський діяч, вчений, ректор Запорізького машинобудівного інституту. Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань. Доктор технічних наук (1975), професор, академік Академії інженерних наук України.

Біографія[ред. | ред. код]

У 1949 році закінчив Челябінський механіко-машинобудівний інститут, інженер-механік по обладнанню і технології зварювального виробництва.

У 1949—1951 роках — майстер, начальник технологічного бюро Південно-Уральського заводу РРФСР.

З 1951 року — аспірант Центрального науково-дослідного інституту технології та машинобудування в Москві.

Член КПРС з 1954 року.

З 1956 року — доцент кафедри технології металів, у 1958—1964 роках — декан механіко-машинобудівного факультету Запорізького інституту сільськогосподарського машинобудування.

У 1964—2006 роках — завідувач кафедри обладнання і технології зварювального виробництва Запорізького машинобудівного інституту імені Чубаря.

У 1978—1993 роках — ректор Запорізького машинобудівного інституту імені Чубаря.

Сфера наукових досліджень — трибоматеріалознавство зносостійкості матеріалів.

Автор понад 200 публікацій, шести монографій та навчальних посібників, 42 авторських свідоцтв.

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Депутати Верховної Ради УРСР. 11-е скликання — 1985 р.