Запорізький національний технічний університет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Запорізький національний технічний університет»
ЗНТУ
Gerb ZNTU.svg
47°49′04″ пн. ш. 35°11′04″ сх. д. / 47.817999999999997840° пн. ш. 35.184499999999999886° сх. д. / 47.817999999999997840; 35.184499999999999886Координати: 47°49′04″ пн. ш. 35°11′04″ сх. д. / 47.817999999999997840° пн. ш. 35.184499999999999886° сх. д. / 47.817999999999997840; 35.184499999999999886
Назва латиною Zaporizhzhya National Technical University
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування 69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 64
Гасло Vivere est cogitare (лат.)/ Жити – значить мислити (укр.)
Засновано 1900
Акредитація IV  рівня
Ректор Бєліков Сергій Борисович
Студентів 7403
Співробітників 876 нпп
Докторів 52
Професорів 58
Доцентів 377
Адреса 69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 64
Телефон/факс +38 (061) 764-25-06, 764-21-41
Сайт zntu.edu.ua
Нагороди
CMNS: Запорізький національний технічний університет на Вікісховищі

Запорізький національний технічний університет  є провідним державним вищим навчальним закладом на Південному Сході України. ЗНТУ має IV рівень акредитації. Рішенням Державної акредитаційної комісії університету надана державна ліцензія (серія АE, номер 636806 від 19.06.2015)[2] на здійснення освітньої діяльності за 56-ма спеціальностями та 36-ма напрямами підготовки.

Історія університету[ред.ред. код]

Біографія навчального закладу розпочалася у 1900 роцi. Саме тоді у повітовому місті Олександрівськ (з 1921 року — Запоріжжя) було створено середнє семикласне механіко-технічне училище, яке готувало висококваліфікованих техніків-механіків для промислових підприємств. Директором училища був досвідчений інженер і педагог Д. М. Поддєрьогін, який очолював його протягом 18 років.

Одночасно з навчальною роботою велося будівництво основних приміщень. Незабаром були споруджені головний триповерховий корпус (нині — головний), а також майстерні, гімнастичний павільйон, житлові будинки для співробітників. У навчальному корпусі розмістилися аудиторії, фізичні і механічні кабінети, лабораторії, актовий зал, магазин з продажу готових виробів.

Добре налагоджене навчання, обладнані майстерні відділень — теслярного, модельного, механічного, слюсарного, ковальского, ливарного — дозволяли колективу училища випускати кваліфіковано підготовлених техніків-механіків. Наприкінці 1-го десятиріччя в училищі одночасно навчалося 240 чоловік. Його випускники успішно працювали на машинобудівних підприємствах, що сприяло підвищенню авторитету, визнанню училища. Воно вважалося одним з найкращих не лише в Україні, але й в Європі.

1920 року училище реорганізоване у Запорізький індустріальний технікум з чотирирічним навчанням (з правами вишу). З листопада 1922 року відповідно до нової системи народної освіти в Україні (до 1930 року) технікум був навчальним закладом, який готував інженерів-механіків для сільгоспмашинобудування та інженерів для машинобудування. Чимало випускників технікуму стали відомими спеціалістами промисловості, державними діячами.

1930 року технікум був перетворений на інститут сільгоспмашинобудування, який готував інженерів за чотирма спеціальностями: тракторна і сільськогосподарська справа, обробка металів і ливарна справа.

Головний корпус університету (1924 р.)

Протягом 10 років, до початку Великої Вітчизняної війни, дипломи інженерів одержали тут 782 чоловіка, які надалі працювали на запорізьких заводах — комбайновому, моторобудівному та інших. Випускники тих років добрим словом згадували викладачів — М. М. Івлева, Л. А. Унгера, В. О. Жубрицького, доцентів О. І. Гурвича, О. Г. Діденка, В. В. Мартиненка, Б. С. Натапова, Л. Г. Ісакова, Г. О. Яковенка.

У важкі роки війни понад 500 студентів і викладачів вишу пішли на фронт, 52 навчалися в артилерійській академії імені Ф.Дзержинського, 30 студентів закінчили прискорений курс академії бронетанкових військ. Понад 300 студентів і викладачів були відзначені за виявлені ними героїзм і мужність на фронтах бойовими орденами і медалями. Понад 50 наших воїнів не повернулися додому з війни: офіцери — артилеристи Григорій Бобров та Микола Іванченко, льотчик-винищувач Олексій Козачков, рядові Віктор Божко та Анатолій Артюх…

1941 року інститут був евакуйований до міста Барнаул Алтайського краю, продовжував там готувати кадри фахівців для народного господарства. А згодом на базі інституту створили Алтайський політехнічний інститут.

Після визволення Запоріжжя від німецько-фашистських загарбників 1944 року був організований Запорізький автомеханічний інститут, який через три роки став Запорізьким інститутом сільськогосподарського машинобудування, а 1955 року перейменований на машинобудівний інститут. 1980 року за велику роботу з підготовки кадрів для народного господарства виш нагороджено орденом «Знак пошани». З 1930 до 1995 року виш підготував понад 41 тисячу інженерів, з них 825 — для зарубіжних країн.

Вагомий внесок у розвиток авіаційної промисловості зробив випускник вишу колишній директор ВО «Моторобудівник» Герой Соціалістичної Праці, доктор технічних наук професор В. І. Омельченко.

Зважаючи на вагомий внесок інституту у підготовку інженерних кадрів для Запорізького регіону, а також високий рівень науково-педагогічного потенціалу, матеріально-технічної і навчально-методичної бази, за постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 1994 року на базі машинобудівного інституту створений технічний університет.

У серпні 2001 р. Указом Президента України університету надано статус «національного».

Університет сьогодні[ред.ред. код]

Університет готує фахівців на денній та дистанційних (заочній) формах навчання ЗНТУ сьогодні — це 5 інститутів, 11 факультетів; 61 кафедра; 9 навчально-лабораторних корпусів із новітнім обладнанням; 5 студентських гуртожитків на 2300 місць, у тому числі — один сімейний; бібліотека з книжковим фондом у понад один мільйон примірників літератури; розвинені інформаційні мережі з виходом у глобальну комп'ютерну систему Internet та мережу Міністерства освіти і науки України «Уран»; редакційно-видавничий відділ; комп'ютерна друкарня; дві спортивно-оздоровчі здравниці — на Дніпрі та Азовському узбережжі, санаторій-профілакторій, медичний центр, спортивний та харчовий комплекси, потужна адміністративно-господарська частина тощо.

У бібліотеці університету відкрито зал електронної інформації. Користувачі можуть працювати з електронними копіями журналів та видань Інформелектро, мають доступ до повнотекстових журналів інформаційного центру EBSCO (EBSCO Information Services) та видавництва Springer (Springer Science+Business Media), є можливість роботи у віртуальних читальних залах провідних бібліотек світу — наприклад, у Російській державній бібліотеці.

В університеті в останні роки інтенсивно впроваджуються інформаційні та комп'ютерні технології, значно зросла кількість сучасних комп'ютерів: зараз вона становить понад 650 одиниць. Такий показник відповідає сучасному західноєвропейському рівню.

Університет готує бакалаврів, спеціалістів (інженерів), магістрів за 33 спеціальностями. Викладацький склад налічує понад 800 осіб, з яких 437 мають наукові ступені і вчені звання, в тому числі 58 доктори наук, професорів. Із числа викладачів 24 особи обрані дійсними членами і членами-кореспондентами Національної академії наук і галузевих академій України, 11 мають почесні звання заслужених діячів науки і техніки, заслужених працівників освіти, лауреатів Державної премії.

Нині в університеті навчається 11303 студентів, з них 7403 студентів — за денною формою навчання. Університет має військову кафедру з підготовки офіцерів запасу одночасно з навчанням на денній формі. Підготовча робота з майбутніми абітурієнтами здійснюється на факультеті довишівського навчання у формі підготовчого відділення, підготовчих курсів, школи вихідного дня.

На факультеті післядипломної освіти здійснюється підготовка та перепідготовка фахівців за чотирма спеціальностями. Особи, які вже мають вищу освіту, а також студенти денної форми навчання мають можливість одержати другу вищу освіту з отриманням відповідного диплома.

Понад 500 студентів здобувають спеціальності на перших двох курсах заочно на факультеті дистанційного (заочного) навчання. Інші заочники оволодівають фахом на інших факультетах.

Зараз університет очолює професор С. Б. Бєліков. Під його керівництвом ЗНТУ став потужним навчальним і науково-дослідним комплексом, який оснащено сучасним дослідницьким обладнанням, він виконує великий обсяг фундаментальних і прикладних досліджень. У ньому працюють відомі наукові школи в таких галузях: ливарне виробництво; матеріалознавство і термічна обробка; зварювальні процеси; радіотехніка і мікроелектроніка; механіка динамічних систем; теплотехніка; технічна кібернетика; фізика твердого тіла. Університет видає три науково-технічних журнали: «Нові матеріали в металургії та машинобудуванні», «Радіоелектроніка, інформатика, управління», «Електротехніка та електроенергетика».

Університет постійно працює над розширенням спектру освітніх послуг, так у 2013 році розпочато ліцензування, а в 2014 відкрито новий напрям підготовки фахівців вищої освіти «Будівнитцво», спеціальність «Промислове та цивільне будівництво».

В університеті здійснюється підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації в аспірантурі і докторантурі, працюють спеціалізовані вчені ради із захисту дисертацій.

За роки свого існування університет підготував понад 60 тисяч фахівців, серед яких майже 1000 — громадяни іноземних країн Азії, Африки, Європи, Латинської Америки. Підтримуються ділові, наукові, освітянські та культурні зв'язки з навчальними закладами Китаю, Німеччини, Польщі, Росії, Франції тощо.

При ЗНТУ створено «Запорізький регіональний центр політехнічної освіти», який об'єднує понад 40 шкіл, ліцеїв, коледжів, технікумів міста Запоріжжя та області, випускники яких мають відповідні пільги при вступі до університету. До складу ЗНТУ входить Токмацький механічний технікум.

Відкрито навчальне відділення «Освіта для бізнесу», яке готує кадри для бізнес-структур.

Машинобудівний інститут[ред.ред. код]

Машинобудівний факультет

До складу факультету входять шість кафедр: чотири випускаючі (профілюючі): технологія авіадвигунів та машинобудування, металорізальні верстати та інструменти, деталі машин і підйомно-транспортні машини, обробка металів тиском; три загальноосвітні: вищої математики, фізичного виховання. Факультет здійснює підготовку фахівців на денній та заочній формах навчання за такими спеціальностями: технологія машинобудування; технологія будування авіадвигунів; двигуни та енергетичні установки літальних апаратів; металорізальні верстати та системи (спеціалізація — комп'ютерне проектування і дизайн верстатного обладнання); дизайн; підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини і обладнання; обладнання для обробки металів тиском.

Транспортний факультет

До складу факультету входять п'ять кафедр: дві випускаючі (профілюючі): автомобілів, транспортних технологій; три загальноінженерних: технічної механіки, нарисної геометрії і креслення, теплотехніки і гідравліки. Факультет здійснює підготовку фахівців аа денною та заочною формами навчання за такими спеціальностями та спеціалізаціями:

  • двигуни внутрішнього згоряння;
  • колісні та гусеничні транспортні засоби (спеціалізації — автомобілебудування; випробування і діагностика автомобіля, діагностика обладнання);
  • організація перевезень і управління на автомобільному транспорті;
  • організація і регулювання дорожнього руху.
  • транспортні системи

Фізико-технічний інститут[ред.ред. код]

Інженерно-фізичний факультет

До складу факультету входять сім кафедр: чотири випускаючі (профілюючі): будівельного виробнитцва та управління проектами, машини і технологія ливарного виробництва, фізичного матеріалознавства, обладнання та технології зварювального виробництва; три загальноосвітні і загальноінженерні: хімії та екології, технології металів, охорони праці та навколишнього середовища. Факультет здійснює підготовку фахівців на денній та заочній формах навчання за такими спеціальностями:

  • промислове та цивільне будівництво
  • ливарне виробництво чорних і кольорових металів;
  • обладнання ливарного виробництва;
  • прикладне матеріалознавство;
  • технологія та устаткування зварювання (спеціалізація- виробництво зварних конструкцій);
  • технологія і устаткування відновлення та підвищення зносостійкості машин і конструкцій;
  • управління проектами.

Електротехнічний факультет

До складу факультету входять сім кафедр: чотири випускаючі (профілюючі): електричних машин, електричних апаратів, електроприводу та автоматизації промислових установок, електропостачання промислових підприємств; три загальноінженерні: фізики, теоретичної та загальної електротехніки та іноземних мов. Факультет готує фахівців за такими спеціальностями і спеціалізаціями:

  • електричні машини і апарати (спеціалізації — розрахунок, конструювання і технологія виробництва електричних машин;
  • розрахунок, конструювання і технологія виробництва електричних апаратів);
  • електромеханічні системи автоматизації та електропривод (спеціалізації — автоматизований електропривід виробничих механізмів, автоматизація технологічних процесів);
  • електротехнічні системи електроспоживання;
  • енергетичний менеджмент.

Інститут інформатики та радіоелектроніки[ред.ред. код]

Радіоприладобудівний факультет

До складу входять випускаючі кафедри: конструювання і технології виробництва радіоапаратури; мікроелектроніки та напівпровідникових приладів; радіотехніки (випускаючі), а також кафедра прикладної математики. Факультет готує фахівців за денною і заочною формами навчання:

  • мікроелектроніка і напівпровідникові прилади (спеціалізація — комп'ютерне моделювання і програмне забезпечення виробів мікроелектроніки);
  • радіотехніка;
  • системи захисту інформації від несанкціонованого доступу;
  • інформаційні мережі зв'язку;
  • захист інформації в комп'ютерних системах та мережах.

Факультет інформатики та обчислювальної техніки

До складу входять кафедри: комп'ютерних систем та мереж; програмних засобів; системного аналізу та обчислювальної математики. Факультет готує фахівців за такими напрямами:

  • комп'ютерна інженерія (комп'ютерні системи та мережі, спеціалізовані комп'ютерні системи);
  • програмна інженерія (програмне забезпечення систем, інженерія програмного забезпечення);
  • системний аналіз (системний аналіз і управління);
  • комп'ютерні науки (інформаційні технології проектування, системи штучного інтелекту).

Економіко-гуманітарний інститут[ред.ред. код]

Факультет економіки та управління

До складу входять дві випускаючі кафедри: менеджменту, маркетингу; банківської справи, а також кафедри політичної економії; економіки та організації виробництва. Факультет готує фахівців за спеціальностями:

  • маркетинг;
  • 073 - Менеджмент, 281 -Публічне управління та адміністрування;
  • фінанси.

Гуманітарний факультет

До складу входять кафедри: міжнародних економічних відносин; іноземних мов; українознавства;філософії, політології і права; педагогіки, психології та соціології. Факультет готує фахівців за спеціальностями: міжнародні економічні відносини, переклад (технічний)

Факультет міжнародного туризму та управління

До складу входять кафедри: міжнародного туризму; управління трудовими ресурсами; інформаційних технологій в туризмі; іноземної мови професійного спілкування.

Кампуси і корпуси[ред.ред. код]

Університетське містечко розташоване на площі 14,2 гектарів з зонуванням території:

  • навчальна — 7,8 га;
  • житлова з розміщенням гуртожитків — 2,25 га;
  • оздоровча — 3,8 га;
  • інше — 0,35 га.

На цій площі розміщено 7 навчальних корпусів, спортивний комплекс, адміністративний та господарський корпус. Університет має 5 гуртожитків з житловою площею 25 тис. м2 та забезпечує 100 % поселення студентів. До одного з гуртожитків поселяються сімейні студенти.

У головному корпусі університету розміщені їдальня, актова зала, редакційно-видавничий відділ, центр інформаційних технологій, а також аудиторії, лабораторії, комп'ютерні класи. Кількість основних комп'ютерних класів кафедрального та факультетського рівнів в університеті — 43. Комп'ютери також використовуються в багатьох лабораторіях університету, де поєднується лабораторне обладнання з комп'ютерним при дослідженні різних алгоритмів та технологій. Загальна кількість сучасних комп'ютерів, які використовуються в навчальному процесі, становить 1430 шт. В університеті впроваджена інформаційна технологія Wi-Fi. Крім того, університет є лідером серед усіх ВНЗ України з використання кластера НТУУ «КПІ». У доповіді наукового керівника Центру суперкомп'ютерних обчислень проф. Петренка А. І. була наведена інформація щодо використання потужності кластера різними установами. Згідно з діаграмою, наведеною в доповіді, наприклад, у 2009 році ЗНТУ використав понад 15 відсотків процесорного часу кластера НТУУ «КПІ». Наукова бібліотека має 4 абонементи, 8 читальних залів на 454 місця. Загальний фонд бібліотеки становить 933742 примірники. Комп'ютерна мережа бібліотеки налічує 2 сервери, 7 сканерів, 7 принтерів, 2 ксерокси та 76 комп'ютерів, об'єднаних в єдину інформаційну мережу. Електронна бібліотека університету ефективно поповнюється електронними підручниками і навчально-методичними матеріалами, які розробляються викладачами університету.

Ректори[ред.ред. код]

  • Денис Миколайович Поддєрьогін — 1900—1920 рр.
  • Антон Маркевич Павлюк — 1920—1925 рр.
  • Сергій Микитович Льовочкін — 1925—1927 рр.
  • Наум Соломонович Зайдель — 1928—1932 рр.
  • Ф. Й. Філатов — 1932—1935 рр.
  • Л. Г. Ісаков — 1935—1944 рр.
  • Мануїл Йосипович Бодзич — 1944—1957 рр.
  • Павло Андрійович Михайлов — 1957—1978 рр.
  • Веніамін Степанович Попов — 1978—1993 рр.
  • Петро Григорович Краснокутський — 1993—1997 рр.
  • Сергій Борисович Бєліков — з 1997 р.

Почесні доктори та випускники[ред.ред. код]

  • Бєліков Сергій Борисович — ректор ЗНТУ, доктор технічних наук, професор, заслужений працівник освіти України, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки.
  • Богуслаєв В'ячеслав Олександрович — промисловий, науковий, громадський та політичний діяч, Герой України, народний депутат України. З 1994 р. — голова правління, генеральний директор АТ «Мотор Січ», з 2011 року — голова ради директорів АТ «Мотор Січ».
  • Євдокименко Микола Михайлович — депутат Запорізької обласної ради VI скликання, голова правління ЗАТ «ЗАЗ», заступник голови постійної комісії з питань економічного розвитку, промислової політики та інвестицій при Запорізькій облраді. [1]
  • Карташов Євген Григорович — український державний діяч, голова Запорізької облдержадміністрації (1999, 2001—2003 рр.), Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Казахстан, мер міста Запоріжжя в 2003—2010 рр.
  • Клейнер Ігор Саулович — генеральний директор ВАТ «Запоріжтрансформатор», депутат Запорізької обласної ради Партії регіонів. [2]
  • Куратченко Володимир Олександрович — генеральний директор виробничого об'єднання «Радіоприлад» (1990—1997 рр), голова Запорізької облдержадміністрації (1998—1999 рр.), 1-й віце-прем'єр-міністр України (1999 р.), голова Запорізької облдержадміністрації (1999—2000 рр.).
  • Лакомський Віктор Йосипович — член-кореспондент НАНУ, керівник відділу плазмотехнологій Інституту електрозварювання ім. Є. Патона. [3]
  • Майорець Анатолій Іванович — радянський державний і господарський діяч, депутат Верховної Ради СРСР 10-11 скликань, кандидат у члени ЦК КПРС у 1981—1986 рр., член ЦК КПРС у 1986—1990 рр.
  • Малєв Валерій Іванович — український державний діяч, член Ради національної безпеки та оборони України (1996—2002 рр.).
  • Марченко Владислав Петрович — заступник голови Запорізької обласної ради[3], член «Партії „Об'єднання Самопоміч“».
  • Омельченко Василь Іванович — директор Запорізького моторобудівного заводу (1958—1974), генеральний директор Запорізького виробничого об'єднання «Моторобудівник» (1974—1988), доктор технічних наук (1977), професор (1982), заслужений діяч науки УРСР (1978), Герой Соціалістичної Праці (1966), Почесний авіабудівник (1986).
  • Пейчев Георгій Іванович — перший заступник керівника, головний інженер державного підприємства "Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Івченко-Прогрес». [4]
  • Петров Борис Федорович — голова Запорізької обласної державної адміністрації у 2010—2011 рр., член Політради Партії регіонів.
  • Пресняк Ігор Степанович — директор Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс «Іскра».
  • Шульте Юрій Августович — доктор технічних наук, професор, член-кореспондент Академії наук УРСР, лауреат Ленінської премії, заслужений діяч науки і техніки.

Нагороди та репутація[ред.ред. код]

За останні роки проводилося декілька рейтингів вищих навчальних закладів як роботодавцями, так і на загальнонаціональному рівні. У таких рейтингах, як правило, беруть участь найкращі вищі навчальні заклади. Інтегрована за рейтингами оцінка Запорізького національного технічного університету вища від середньої по Україні. Університет є провідним вищим навчальним закладом на Південному Сході України. Має найвищий, IV рівень акредитації. Готує висококваліфіковані кадри за 51 спеціальністю технічних, комп'ютерних, економічних та гуманітарних напрямів.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]